Відмінності між версіями «Ґила»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 50: Рядок 50:
 
Що тоді? — скипів раптом Данько. — Ти не кричи, ти собі як хоч,— повертаючи конем у вуличку, кинув Прокіп,— а я в політику не° мішаюсь: у мене грижа.
 
Що тоді? — скипів раптом Данько. — Ти не кричи, ти собі як хоч,— повертаючи конем у вуличку, кинув Прокіп,— а я в політику не° мішаюсь: у мене грижа.
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===
+
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії Гилка]===
 +
 
 
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%BB%D0%B0_%D0%93%D0%B0%D0%BC%D0%BB%D1%96%D0%B5%D0%BB%D1%8C Матеріал з Вікіпедії] ===
 
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%BB%D0%B0_%D0%93%D0%B0%D0%BC%D0%BB%D1%96%D0%B5%D0%BB%D1%8C Матеріал з Вікіпедії] ===
 
  [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
  [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Версія за 21:03, 25 листопада 2017

Ґила, -ли, ж. = Бурта 6. Я на тебе вже нагнав десять ґил. Рк. Левиц.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Грижа. — Ти у нас людина військова, на фронті був. А мені куди там? У мене — гила (Іван Микитенко, II, 1957, 286); Його [лікаря] затримано тут, а там чекали відповідальні операції. Треба вирізати нирку, зробити резекцію шлунка, ліквідувати пахову гилу (Юрій Смолич, I, 1958, 161). 2. рідко. Гилка. Той читав урок, той реготався, той кричав: «Давай у гили грати» (Панас Мирний, IV, 1955, 112). 3. виг., у знач. присудк. сл., розм. Уживається на означення швидкого руху, швидкої дії. — А малеча-хлопці, ті жаб на березі ще лушпарили. Потім загляділи [нас] — палиці на плечі і — гила навпростець поміж вербами(Андрій Головко, I, 1957, 222).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Гила, -ли, ж. 1) Грыжа. Мил. М. 85. 2) Родъ игры съ деревяннымъ шаромъ (свинкою), который бьютъ палками; также граничная черта въ этой игрѣ. Ив. 13.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Ґила́, ли́, ж. = Бурта 6. Я на тебе вже нагнав десять ґил. Рк. Левиц.

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

гила - вигук

гила - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА називний гила гили родовий гили гил давальний гилі гилам знахідний гилу гили орудний гилою гилами місцевий на/у гилі на/у гилах кличний гило гили

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Гила

- "радость". В соответствии с каббалистической традицией, имя "Гила" связано с корнем "гила" ("открыть")и означает "открыть Бога", что является великим источником радости. Время возникновения: Новое. (распространенное) производное от Гиль

Ілюстрації

Грижа.jpg Гра.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

[1]

[2]

[3]

Джерела та література

Перекоп Гончар Олесь

Що тоді? — скипів раптом Данько. — Ти не кричи, ти собі як хоч,— повертаючи конем у вуличку, кинув Прокіп,— а я в політику не° мішаюсь: у мене грижа.

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії Гилка

Матеріал з Вікіпедії