Відмінності між версіями «Брунька»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Брунька, -ки, ''' | + | '''Брунька, -ки, ''' |
[[Категорія:Бр]] | [[Категорія:Бр]] | ||
Поточна версія на 20:54, 25 листопада 2017
Брунька, -ки,
Сучасні словники
Всесвітній словник української мови
БРУ́НЬКА (зачаток листка, квітки, пагона), БРО́СТКАрідше,БРОСТЬперев. збірн.,ЗА́БРОСТЬдіал.; ПУ́П’ЯНОК (звичайно квітки); БУТО́Н (квітки). На гілочках береста тільки-тільки з’явились тверді і холодні ще бруньки, але брость на кінському каштані була вже глейка (Ю. Смолич); Хай розкаже [пролісок], що вчуває, Пробиваючись, трава, У якому дивуванні Кожна бростка ожива (О. Олесь); Сад відцвів, на рідколисті черешень зеленіли грона зав’язі, з яблуневого галуззя де-не-де поглядали перші пуп’янки (В. Логвиненко); Ще звечора були самі лише бутони, - На тій коронці сім, там дев’ять, там лишь п’ять. А вранці - тільки глянь! - квітки уже горять (М. Рильський).
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПУ́П'ЯНОК, нка, чол. 1. Зародок квітки, листка або пагона рослини; брунька. Маленька фіалка мала два пуп'янки й молодий зав'язок насіння (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 85); На ранній весні, коли вже дерево зеленими горобчаками [горобчиками] обсіли пуп'янки, Маріку вивели на двір (Степан Васильченко, II, 1959, 217); Він любив розгортати пуп'янки всіляких квіток, наче не міг дочекатися, поки рослина сама розкриє свої пелюстки і жовті серединки (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 143); * Образно. Ось вона тільки народилась і вже стала тут найстаршою, всіх прихилила до себе ця маленька істота, пуп'янок, крихітний росточок життя (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 300); * У порівняннях. На смаглявому обличчі біліє кілька ямок — сліди вітряної віспи, припухлі рожеві уста напіврозкриті, мов пуп'янок (Михайло Стельмах, II, 1962, 105). ♦ З пуп'янка — з раннього дитинства, з колиски. Він з пуп'янка такий був: ще років п'ять йому було, то все по сусідських городах крав (Словник Грінченка); — Я завжди голодний, як вовк. Залишиться де в кого хліб, я і його вимінюю на сигарети, але мені й того мало. Такий я вже з пуп'янка (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 336). 2. діал. Молодий огірок. Погулявши коло бджіл і наївшись огіркових пуп'янків, натрапив я на моркву (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 465); Огірки-пуп'янки за одну теплу ніч ставали завбільшки з шкалик (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 99). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 390.
Ілюстрації
|
|
|
.jpeg)
|
