Відмінності між версіями «Ковальство»
м |
(→Матеріал з Вікіпедії) |
||
| Рядок 43: | Рядок 43: | ||
===[http://portal.lviv.ua/article/2005/04/10/151858 Володар вогню або таємниці сучасного ковальства]=== | ===[http://portal.lviv.ua/article/2005/04/10/151858 Володар вогню або таємниці сучасного ковальства]=== | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | |||
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]=== | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]=== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 19:24, 25 листопада 2017
Ковальство, -ва, с. Кузнечество, кузнечное ремесло. Батько знов його вибив і оддав ковальства вчитись. Рудч. Ск.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КОВА́ЛЬСТВО, а, сер. Ремесло, фах коваля. — Худібки в мене.. дослужився, у праці зріс, у мирі і в ладі, та ще й ковальства в мене ту [тут] навчився (Іван Франко, XIII, 1954, 66); Ковальство — тяжка робота, бити клевцем цілий день — то не жарт (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 175); Так уже й буде, воно й само на те склалося: Остап по хліборобству піде, я — по ковальству (Андрій Головко, II, 1957, 394).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Ковальство, -ва, с. Кузнечество, кузнечное ремесло. Батько знов його вибив і оддав ковальства вчитись.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
1) КОВА́ЛЬСТВО, а, с. Ремесло, фах коваля. — Худібки в мене.. дослужився, у праці зріс, у мирі і в ладі, та ще й ковальства в мене ту [тут] навчився (Фр., XIII, 1954, 66); Ковальство — тяжка робота, бити клевцем цілий день — то не жарт (Кобр., Вибр., 1954, 175); Так уже й буде, воно й само на те склалося: Остап по хліборобству піде, я — по ковальству (Головко, II, 1957, 394). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 202.
2) Ковальство, ва, с. Кузнечество, кузнечное ремесло. Батько знов його вибив і оддав ковальства вчитись. Рудч. Ск. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 260.
Іноземні словники
Український тлумачний словник
ковальство -а, с. Ремесло, фах коваля.
Орфографічний словник української мови
кова́льство іменник середнього роду
