Відмінності між версіями «Рабівник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
|||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: GRAB.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: GRAB2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: GRAB3.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 18:51, 25 листопада 2017
Рабівни́к, -ка́, м. Грабитель.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РАБІВНИ́К, а, чол., діал. Грабіжник. — А, вже йдете, рабівники! — Нічого, матусю, рабувати не будемо в вас, хочемо нагрітися в хаті, пустіть (Василь Стефаник, I, 1949, 195). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 425.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Рабівник, -ка́, м. Грабитель.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
РАБІВНИ́К, а́, ч., діал. Грабіжник. — А, вже йдете, рабівники! — Нічого, матусю, рабувати не будемо в вас, хочемо нагрітися в хаті, пустіть (Стеф., І, 1949, 195). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 425.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
рабівник рабівни́к іменник чоловічого роду, істота грабіжник діал.