Відмінності між версіями «Тичина»
(→Джерела та література) |
(→Зовнішні посилання) |
||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] |
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Версія за 18:21, 25 листопада 2017
Тичина, -ни, ж. = Тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в’ється. АД. II. 18. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Шевч. 181. Ум. Тичинка, тичи́нонька, тичиночка.
Зміст
Сучасні словники
ТИЧИ́НА, и, жін. Те саме, що тичка 1, 3. Як хмелині вгору виться? Тичини немає! Як дівчині не журиться? Козак покидає! (Українські народні пісні, 1, 1964, 300); Отут, бувало, із-за тину Вилась квасоля по тичині (Тарас Шевченко, II, 1963, 187); Біля ґанку рясно цвіла красоля й вились по тичині кручені паничі (Олесь Донченко, Секрет, 1947, 93); Обтяжені віти плодами, де-не-де попідпирані тичинами. Жінки знімають урожай (Андрій Головко, I, 1957, 442); Тарантас спустився в долину і наближався до самотньої хатинки, над якою стирчала висока тичина з жмутом соломи. Це був дорожній прикордонний козацький пікет (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 92); Колесо крутиться на вмороженому в лід грабовому кілку і розкручує на довгій-предовгій тичині гнуті санчата (Михайло Стельмах, I, 1962, 52); * У порівняннях. Сам то який собі удався: як тичина, високий, худорлявий (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 81).