Відмінності між версіями «Ласиця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 4: Рядок 4:
 
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 
ЛА́СИЦЯ, і, жін. Те саме, що ласка 2. Ласиця дуже хижий звірок і часто вбиває гризунів більше, ніж їй потрібно для споживання на день (Звірі.. Карпат.., 1952, 33);  * У порівняннях. Вона прилипла до нього, мов ласиця, а її блискучі, майже дикі очі впилися жадібно в його блідаве, ніжне обличчя (Ольга Кобилянська, II, 1956, 81).
 
ЛА́СИЦЯ, і, жін. Те саме, що ласка 2. Ласиця дуже хижий звірок і часто вбиває гризунів більше, ніж їй потрібно для споживання на день (Звірі.. Карпат.., 1952, 33);  * У порівняннях. Вона прилипла до нього, мов ласиця, а її блискучі, майже дикі очі впилися жадібно в його блідаве, ніжне обличчя (Ольга Кобилянська, II, 1956, 81).
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
+
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25842-lasycja.htm Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 
Ласиця, -ці, ж. = ласка 4.
 
Ласиця, -ці, ж. = ласка 4.
  

Версія за 15:32, 25 листопада 2017

Ласиця, -ці, ж. = Ласка 4.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛА́СИЦЯ, і, жін. Те саме, що ласка 2. Ласиця дуже хижий звірок і часто вбиває гризунів більше, ніж їй потрібно для споживання на день (Звірі.. Карпат.., 1952, 33); * У порівняннях. Вона прилипла до нього, мов ласиця, а її блискучі, майже дикі очі впилися жадібно в його блідаве, ніжне обличчя (Ольга Кобилянська, II, 1956, 81).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Ласиця, -ці, ж. = ласка 4.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЛА́СИЦЯ, і, ж. Те саме, що ла́ска2. Ласиця дуже хижий звірок і часто вбивав гризунів більше, ніж їй потрібно для споживання на день (Звірі.. Карпат.., 1952, 33); * У порівн. Вона прилипла до нього, мов ласиця, а її блискучі, майже дикі очі впилися жадібно в його блідаве, ніжне обличчя (Коб., II, 1956, 81).

[http:// http://slovopedia.org.ua Словопедія]

ЛАСИЦЯ хижий ссавець із родини куницевих; трапляються в околицях лісів та в хащах Європи й Сх. Азії; довж. тіла бл. 28 см, хвоста бл. 9 см; тіло тонке, гнучке; забарвлення влітку рудувато-буре, взимку біле; рідкісна, охороняється.


Ілюстрації

Ласка1.jpg Ласка 2.jpg
|style="width:20%; padding-top:1em;"x140px

Медіа

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

ласич

Зовнішні посилання

[http:// http://www.zoolog.com.ua У світі тварин]

Цікаві факти

Все про Ласку:

Ласка — це найменша тварина з загону хижих. Відома своїм цінним хутром, ласка мешкає на всіх континентах, але виключно в Північній півкулі. Це маленька тварина відрізняється великою агресивністю і сміливістю, тому вважається дуже вмілим і моторним мисливцем. Цікаві факти про пестощі розкажуть більше про це хижака з родини куницевих.

Ласку дуже легко сплутати з ще одним хижаком з цінним хутром — горностаєм. Однак ласка дрібніша і відрізняється одноколірним хвостом. У теплу пору року хутро ласки має буро-коричневий відтінок на голові, спині, хвості і зовнішніх сторонах лап. Взимку хутро ласки стає білосніжним, крім особин, які мешкають в більш південних районах. Ласка — надзвичайно моторний звірок. Вона не тільки швидко бігає і лазить, а й плаває. При полюванні ласка може з легкістю відбитися від інших порівняно великих хижаків, наприклад, від шулік. За цей ласку називають дуже сміливим тваринам. Раціон ласки складають миші, щури, кролики, хом’яки, птахи, ящірки і навіть жаби. У місцях, заселених людьми, ласка незамінна при винищуванні мишей, проте завдає шкоди курник. Ласок можна вважати довгожителями. Найчастіше тварини таких розмірів живуть не довше 8 років, а ласки, за різними даними, можуть прожити від 17 до 60 років. Стародавні римляни тримали ласок в якості домашніх тварин, проте з плином часу ласок витіснили з місця мишоловів тхори і кішки. Багато народів почитали ласку. Так, слов’яни вважали ласку берегинею дому, в Іспанії вірили, що ласки — зачаровані красуні, в Сербії вважалося, що якщо мисливець вистрілить в ласку, то куля вразить його самого, а французи вірили, що ласки приносять у дім щастя.