Відмінності між версіями «Пам’ятник»
(Створена сторінка: '''Пам’ятник, -ка, '''''м. ''Памятникъ. Левиц. Пов. 134. Категорія:Па) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Пам’ятник, -ка, '''''м. ''Памятникъ. Левиц. Пов. 134. | '''Пам’ятник, -ка, '''''м. ''Памятникъ. Левиц. Пов. 134. | ||
[[Категорія:Па]] | [[Категорія:Па]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | 1. кому, чому, розм. чий. Архітектурна або скульптурна споруда в пам'ять чи на честь кого-, чого-небудь. Вони повернули на гору до пам'ятника князя Володимира, де ввечері гуляло дуже багато людей (Нечуй-Левицький, I, 1956, 431); Дякуючи за честь, яку зробив мені комітет обранням в члени жюрі для оцінки проектів пам'ятника Т. Г. Шевченкові, повідомляю, що згоджуюсь взяти участь в роботах жюрі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 363); Завод стоїть на березі Дніпра, і перед ним пам'ятник ніжному невідомому юнакові, темно-бронзовому красуневі, що рве на собі ланцюги і сміється до Дніпра (Юрій Яновський, I, 1958, 326); Я іду повз пам'ятник Богдана (Володимир Сосюра, Вірші, 1954, 12); * Образно. Скільки гоголівської щедрої соковитості у.. образах «Мертвих душ». Тут кожна постать — своєрідний узагальнений людський тип, виразний пам'ятник епосі (Мистецтво, 4, 1961, 20); * У порівняннях. Молодий солдат.., ніби вражений раптом величезністю перейденого шляху, застиг, як пам'ятник (Олександр Довженко, I, 1958, 279). | ||
| + | 2. Споруда (звичайно кам'яна) на могилі в пам'ять померлого; надгробок. Кладовище в Мадріді. Пам'ятники переважно з темного каменю, суворого стилю (Леся Українка, III, 1952, 390); Нічого специфічного, врочистого, як-от гранітних та мармурових пам'ятників, на нашому кладовищі не було (Олександр Довженко, I, 1958, 75). | ||
| + | 3. Те саме, що пам'ятка 2. Шевченко оглянув київські пам'ятники старовини — Києво-Печерську лавру, Кирилівський монастир, намалював Видубецький монастир (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 123); Пам'ятники раннього палеоліту зустрічаються дуже рідко. Тому кожне нове відкриття таких пам'ятників є великою подією в науці (Наука і життя, 12, 1965, 2). | ||
| + | |||
| + | 4. діал. Мемуари. Від'їжджаючи, прислав [пан Супрун] мені свій пам'ятник: двадцять аркушів, дрібно записаних (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 373). | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Пам'ятник, -ка, м. Памятникъ. Левиц. Пов. 134. | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | 1. кому, чому, розм. чий. Архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять чи на честь кого-, чого-небудь. Вони повернули на гору до пам’ятника князя Володимира, де ввечері гуляло дуже багато людей (Н.-Лев., І, 1956, 431); Дякуючи за честь, яку зробив мені комітет обранням в члени жюрі для оцінки проектів пам’ятника Т. Г. Шевченкові, повідомляю, що згоджуюсь взяти участь в роботах жюрі (Коцюб., III, 1956, 363); Завод стоїть на березі Дніпра, і перед ним пам’ятник ніжному невідомому юнакові, темно-бронзовому красуневі, що рве на собі ланцюги і сміється до Дніпра (Ю. Янов., І, 1958, 326); Я іду повз пам’ятник Богдана (Сос., Вірші, 1954, 12); * Образно. Скільки гоголівської щедрої соковитості у.. образах "Мертвих душ". Тут кожна постать — своєрідний узагальнений людський тип, виразний пам’ятник епосі (Мист., 4, 1961, 20); * У порівн. Молодий солдат.., ніби вражений раптом величезністю перейденого шляху, застиг, як пам’ятник (Довж., І, 1958, 279). | ||
| + | |||
| + | 2. Споруда (звичайно кам’яна) на могилі в пам’ять померлого; надгробок. Кладовище в Мадріді. Пам’ятники переважно з темного каменю, суворого стилю (Л. Укр., III, 1952, 390); Нічого специфічного, врочистого, як-от гранітних та мармурових пам’ятників, на нашому кладовищі не було (Довж., І, 1958, 75). | ||
| + | |||
| + | 3. Те саме, що па́м’ятка 2. Шевченко оглянув київські пам’ятники старовини — Києво-Печерську лавру, Кирилівський монастир, намалював Видубецький монастир (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 123); Пам’ятники раннього палеоліту зустрічаються дуже рідко. Тому кожне нове відкриття таких пам’ятників є великою подією в науці (Наука.., 12, 1965, 2). | ||
| + | |||
| + | 4. діал. Мемуари. Від’їжджаючи, прислав [пан Супрун] мені свій пам’ятник: двадцять аркушів, дрібно записаних (У. Кравч., Вибр., 1958, 373). | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | пам'ятник | ||
| + | -а, ч. | ||
| + | 1) кому, чому, розм. чий. Скульптурна споруда в пам'ять чи на честь кого-, чого-небудь. | ||
| + | 2) Споруда (звичайно кам'яна) на могилі в пам'ять померлого; надгробок. | ||
| + | 3) діал. Мемуари. | ||
| + | 4) перен. Велика справа, що має історичне значення, створена людиною або групою людей. Пам'ятник культури. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ПАМ'ЯТНИК.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ПАМ'ЯТНИК1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ПАМ'ЯТНИК2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| SHP7wCJZ_A4}} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BF Стовп]==== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | Пам’ятник-споруда, меморіал людини чи події, пам'ятник.[1][2][3] | ||
| + | |||
| + | В історії мистецтв, слово часто використовується в більш широкому визначенні, де будь-який рукотворний об'єкт певного розміру називається пам'ятником. В археології, якщо будь-який рукотворний об'єкт представляє археологічний інтерес, термін використовується ще ширше (від монет до великих будівель). | ||
| + | |||
| + | Найпоширеніші види пам'ятників — скульптурна група, статуя, бюст, меморіальна дошка, тріумфальна арка, колона, обеліск тощо. Мегалітичні пам'ятки (в тому числі у вигляді мегалітичних гробниць, пірамід), особливо розповсюджені в Росії і Україні (в районі від Карпат до Уралу) велика кількість курганних пам'яток, а також катакомби (мідної доби, кам'яної доби, епохи бронзи) — є пам'ятниками старовини. | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 12:23, 25 листопада 2017
Пам’ятник, -ка, м. Памятникъ. Левиц. Пов. 134.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. кому, чому, розм. чий. Архітектурна або скульптурна споруда в пам'ять чи на честь кого-, чого-небудь. Вони повернули на гору до пам'ятника князя Володимира, де ввечері гуляло дуже багато людей (Нечуй-Левицький, I, 1956, 431); Дякуючи за честь, яку зробив мені комітет обранням в члени жюрі для оцінки проектів пам'ятника Т. Г. Шевченкові, повідомляю, що згоджуюсь взяти участь в роботах жюрі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 363); Завод стоїть на березі Дніпра, і перед ним пам'ятник ніжному невідомому юнакові, темно-бронзовому красуневі, що рве на собі ланцюги і сміється до Дніпра (Юрій Яновський, I, 1958, 326); Я іду повз пам'ятник Богдана (Володимир Сосюра, Вірші, 1954, 12); * Образно. Скільки гоголівської щедрої соковитості у.. образах «Мертвих душ». Тут кожна постать — своєрідний узагальнений людський тип, виразний пам'ятник епосі (Мистецтво, 4, 1961, 20); * У порівняннях. Молодий солдат.., ніби вражений раптом величезністю перейденого шляху, застиг, як пам'ятник (Олександр Довженко, I, 1958, 279). 2. Споруда (звичайно кам'яна) на могилі в пам'ять померлого; надгробок. Кладовище в Мадріді. Пам'ятники переважно з темного каменю, суворого стилю (Леся Українка, III, 1952, 390); Нічого специфічного, врочистого, як-от гранітних та мармурових пам'ятників, на нашому кладовищі не було (Олександр Довженко, I, 1958, 75). 3. Те саме, що пам'ятка 2. Шевченко оглянув київські пам'ятники старовини — Києво-Печерську лавру, Кирилівський монастир, намалював Видубецький монастир (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 123); Пам'ятники раннього палеоліту зустрічаються дуже рідко. Тому кожне нове відкриття таких пам'ятників є великою подією в науці (Наука і життя, 12, 1965, 2).
4. діал. Мемуари. Від'їжджаючи, прислав [пан Супрун] мені свій пам'ятник: двадцять аркушів, дрібно записаних (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 373).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Пам'ятник, -ка, м. Памятникъ. Левиц. Пов. 134.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
1. кому, чому, розм. чий. Архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять чи на честь кого-, чого-небудь. Вони повернули на гору до пам’ятника князя Володимира, де ввечері гуляло дуже багато людей (Н.-Лев., І, 1956, 431); Дякуючи за честь, яку зробив мені комітет обранням в члени жюрі для оцінки проектів пам’ятника Т. Г. Шевченкові, повідомляю, що згоджуюсь взяти участь в роботах жюрі (Коцюб., III, 1956, 363); Завод стоїть на березі Дніпра, і перед ним пам’ятник ніжному невідомому юнакові, темно-бронзовому красуневі, що рве на собі ланцюги і сміється до Дніпра (Ю. Янов., І, 1958, 326); Я іду повз пам’ятник Богдана (Сос., Вірші, 1954, 12); * Образно. Скільки гоголівської щедрої соковитості у.. образах "Мертвих душ". Тут кожна постать — своєрідний узагальнений людський тип, виразний пам’ятник епосі (Мист., 4, 1961, 20); * У порівн. Молодий солдат.., ніби вражений раптом величезністю перейденого шляху, застиг, як пам’ятник (Довж., І, 1958, 279).
2. Споруда (звичайно кам’яна) на могилі в пам’ять померлого; надгробок. Кладовище в Мадріді. Пам’ятники переважно з темного каменю, суворого стилю (Л. Укр., III, 1952, 390); Нічого специфічного, врочистого, як-от гранітних та мармурових пам’ятників, на нашому кладовищі не було (Довж., І, 1958, 75).
3. Те саме, що па́м’ятка 2. Шевченко оглянув київські пам’ятники старовини — Києво-Печерську лавру, Кирилівський монастир, намалював Видубецький монастир (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 123); Пам’ятники раннього палеоліту зустрічаються дуже рідко. Тому кожне нове відкриття таких пам’ятників є великою подією в науці (Наука.., 12, 1965, 2).
4. діал. Мемуари. Від’їжджаючи, прислав [пан Супрун] мені свій пам’ятник: двадцять аркушів, дрібно записаних (У. Кравч., Вибр., 1958, 373).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
пам'ятник -а, ч. 1) кому, чому, розм. чий. Скульптурна споруда в пам'ять чи на честь кого-, чого-небудь. 2) Споруда (звичайно кам'яна) на могилі в пам'ять померлого; надгробок. 3) діал. Мемуари. 4) перен. Велика справа, що має історичне значення, створена людиною або групою людей. Пам'ятник культури.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
Стовп
Зовнішні посилання
Матеріал з Вікіпедії
Пам’ятник-споруда, меморіал людини чи події, пам'ятник.[1][2][3]
В історії мистецтв, слово часто використовується в більш широкому визначенні, де будь-який рукотворний об'єкт певного розміру називається пам'ятником. В археології, якщо будь-який рукотворний об'єкт представляє археологічний інтерес, термін використовується ще ширше (від монет до великих будівель).
Найпоширеніші види пам'ятників — скульптурна група, статуя, бюст, меморіальна дошка, тріумфальна арка, колона, обеліск тощо. Мегалітичні пам'ятки (в тому числі у вигляді мегалітичних гробниць, пірамід), особливо розповсюджені в Росії і Україні (в районі від Карпат до Уралу) велика кількість курганних пам'яток, а також катакомби (мідної доби, кам'яної доби, епохи бронзи) — є пам'ятниками старовини.
