Відмінності між версіями «Рубчик»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Рубчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''руб. ''' Категорія:Ру)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Рубчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''руб. '''
 
'''Рубчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''руб. '''
 
[[Категорія:Ру]]
 
[[Категорія:Ру]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
1. Зменш.-пестл. до рубець 1—4. На ранок метелиця вщухла.. Білі замети з гострими рубчиками, ніби випрасувані, тяглися від хати аж до соломи (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 31); Як придивитися вдень, можна помітити рубчик у баби на губі (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 48); Недостатній приплив крові до серцевого м'яза при спазмі серцевих судин спричиняє дрібні, але численні ділянки змертвіння у м'язовій тканині, які заміщуються рубчиками із сполучної тканини (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 198); Новенькі солдатські штани з ледь помітними залишками напрасованого рубчика, пом'яті й забруднені (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 48); — Охріме, виверни кишеню, може, в рубчику хоч одна табачина заночувала? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 314).
 +
♦ До рубчика — те саме, що До [останнього] рубця (див. рубець). — А як треба все-таки вийти з хати на дощ, що ви робите, щоб вас до рубчика не промочило? — допитувалася Шура (Остап Вишня, I, 1956, 388).
 +
2. Рельєфна смужка по тканині. Для модного пальта.. пропонується зробити вибір між тканинами згладженої структури (драп, сукно) і рельєфними типу твиду, ратину, габардину з яскраво вираженим рубчиком (Мистецтво, 5, 1968, 40).
 +
В рубчик — із тканини з рельєфною смужкою. Все життя він ходив у синіх сорочках, тепер на ньому була біла сорочка в рубчик (Іван Сенченко, Опов., 1959, 72); На ній були чобітки з високими каблуками, спідниця в рубчик, тепла байкова кофта (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 346).
 +
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
Рубчик, -ка, м. Ум. отъ руб.
 +
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
РУ́БЧИК, а, ч.
 +
 +
1. Зменш.-пестл. до рубе́ць 1-4. На ранок метелиця вщухла.. Білі замети з гострими рубчиками, ніби випрасувані, тяглися від хати аж до соломи (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 31); Як придивитися вдень, можна помітити рубчик у баби на губі (Гончар, Тронка, 1963, 48); Недостатній приплив крові до серцевого м’яза при спазмі серцевих судин спричиняє дрібні, але численні ділянки змертвіння у м’язовій тканині, які заміщуються рубчиками із сполучної тканини (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 198); Новенькі солдатські штани з ледь помітними залишками напрасованого рубчика, пом’яті й забруднені (Загреб., Європа 45, 1959, 48); — Охріме, виверни кишеню, може, в рубчику хоч одна табачина заночувала? (Тют., Вир, 1964, 314).
 +
 +
◊ До ру́бчика — те саме, що До [оста́ннього] рубця́ (див. рубе́ць). — А як треба все-таки вийти з хати на дощ, що ви робите, щоб вас до рубчика не промочило? — допитувалася Шура (Вишня, І, 1956, 388).
 +
 +
2. Рельєфна смужка по тканині. Для модного пальта.. пропонується зробити вибір між тканинами згладженої структури (драп, сукно) і рельєфними типу твиду, ратину, габардину з яскраво вираженим рубчиком (Мист., 5, 1968, 40).
 +
 +
В ру́бчик — із тканини з рельєфною смужкою. Все життя він ходив у синіх сорочках, тепер на ньому була біла сорочка в рубчик (Сенч., Опов., 1959, 72); На ній були чобітки з високими каблуками, спідниця в рубчик, тепла байкова кофта (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 346).
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +

 +
рубчик
 +
-а, ч.
 +
1) Зменш.-пестл. до рубець 1-4).
 +
2) Рельєфна смужка по тканині.
 +
••
 +
В ру́бчик — із тканини з рельєфною смужкою.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: РУБЧИК.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: РУБЧИК1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: РУБЧИК2.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| 1fBN27GqPaY}}
 +
==Див. також==
 +
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 +
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%86%D1%8C Рубець]====
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 +
Рубець (лат. cicatrix), або рідше шрам[1] — кінцевий етап загоєння глибоких дефектів шкіри чи слизової оболонки, які спричинила дія фізичних (порізи, розриви, хірургічні розрізи), хімічних (опіки їдкими речовинами), біологічних (висип з руйнуванням глибоких шарів шкіри, що заподіяли різні мікроорганізми, найпростіші, гельмінти, тощо) чинників, що обумовлюють розвиток рубцевої тканини на місці дефекту. У дерматології його включають до вторинних елементів висипу.
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Версія за 10:53, 25 листопада 2017

Рубчик, -ка, м. Ум. отъ руб.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Зменш.-пестл. до рубець 1—4. На ранок метелиця вщухла.. Білі замети з гострими рубчиками, ніби випрасувані, тяглися від хати аж до соломи (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 31); Як придивитися вдень, можна помітити рубчик у баби на губі (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 48); Недостатній приплив крові до серцевого м'яза при спазмі серцевих судин спричиняє дрібні, але численні ділянки змертвіння у м'язовій тканині, які заміщуються рубчиками із сполучної тканини (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 198); Новенькі солдатські штани з ледь помітними залишками напрасованого рубчика, пом'яті й забруднені (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 48); — Охріме, виверни кишеню, може, в рубчику хоч одна табачина заночувала? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 314). ♦ До рубчика — те саме, що До [останнього] рубця (див. рубець). — А як треба все-таки вийти з хати на дощ, що ви робите, щоб вас до рубчика не промочило? — допитувалася Шура (Остап Вишня, I, 1956, 388). 2. Рельєфна смужка по тканині. Для модного пальта.. пропонується зробити вибір між тканинами згладженої структури (драп, сукно) і рельєфними типу твиду, ратину, габардину з яскраво вираженим рубчиком (Мистецтво, 5, 1968, 40).

В рубчик — із тканини з рельєфною смужкою. Все життя він ходив у синіх сорочках, тепер на ньому була біла сорочка в рубчик (Іван Сенченко, Опов., 1959, 72); На ній були чобітки з високими каблуками, спідниця в рубчик, тепла байкова кофта (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 346).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Рубчик, -ка, м. Ум. отъ руб.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

РУ́БЧИК, а, ч.

1. Зменш.-пестл. до рубе́ць 1-4. На ранок метелиця вщухла.. Білі замети з гострими рубчиками, ніби випрасувані, тяглися від хати аж до соломи (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 31); Як придивитися вдень, можна помітити рубчик у баби на губі (Гончар, Тронка, 1963, 48); Недостатній приплив крові до серцевого м’яза при спазмі серцевих судин спричиняє дрібні, але численні ділянки змертвіння у м’язовій тканині, які заміщуються рубчиками із сполучної тканини (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 198); Новенькі солдатські штани з ледь помітними залишками напрасованого рубчика, пом’яті й забруднені (Загреб., Європа 45, 1959, 48); — Охріме, виверни кишеню, може, в рубчику хоч одна табачина заночувала? (Тют., Вир, 1964, 314).

◊ До ру́бчика — те саме, що До [оста́ннього] рубця́ (див. рубе́ць). — А як треба все-таки вийти з хати на дощ, що ви робите, щоб вас до рубчика не промочило? — допитувалася Шура (Вишня, І, 1956, 388).

2. Рельєфна смужка по тканині. Для модного пальта.. пропонується зробити вибір між тканинами згладженої структури (драп, сукно) і рельєфними типу твиду, ратину, габардину з яскраво вираженим рубчиком (Мист., 5, 1968, 40).

В ру́бчик — із тканини з рельєфною смужкою. Все життя він ходив у синіх сорочках, тепер на ньому була біла сорочка в рубчик (Сенч., Опов., 1959, 72); На ній були чобітки з високими каблуками, спідниця в рубчик, тепла байкова кофта (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 346).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

 рубчик -а, ч. 1) Зменш.-пестл. до рубець 1-4). 2) Рельєфна смужка по тканині. •• В ру́бчик — із тканини з рельєфною смужкою.

Ілюстрації

РУБЧИК.jpg РУБЧИК1.jpg РУБЧИК2.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Рубець

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Рубець (лат. cicatrix), або рідше шрам[1] — кінцевий етап загоєння глибоких дефектів шкіри чи слизової оболонки, які спричинила дія фізичних (порізи, розриви, хірургічні розрізи), хімічних (опіки їдкими речовинами), біологічних (висип з руйнуванням глибоких шарів шкіри, що заподіяли різні мікроорганізми, найпростіші, гельмінти, тощо) чинників, що обумовлюють розвиток рубцевої тканини на місці дефекту. У дерматології його включають до вторинних елементів висипу.