Відмінності між версіями «Рубчик»
(Створена сторінка: '''Рубчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''руб. ''' Категорія:Ру) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Рубчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''руб. ''' | '''Рубчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''руб. ''' | ||
[[Категорія:Ру]] | [[Категорія:Ру]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | 1. Зменш.-пестл. до рубець 1—4. На ранок метелиця вщухла.. Білі замети з гострими рубчиками, ніби випрасувані, тяглися від хати аж до соломи (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 31); Як придивитися вдень, можна помітити рубчик у баби на губі (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 48); Недостатній приплив крові до серцевого м'яза при спазмі серцевих судин спричиняє дрібні, але численні ділянки змертвіння у м'язовій тканині, які заміщуються рубчиками із сполучної тканини (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 198); Новенькі солдатські штани з ледь помітними залишками напрасованого рубчика, пом'яті й забруднені (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 48); — Охріме, виверни кишеню, може, в рубчику хоч одна табачина заночувала? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 314). | ||
+ | ♦ До рубчика — те саме, що До [останнього] рубця (див. рубець). — А як треба все-таки вийти з хати на дощ, що ви робите, щоб вас до рубчика не промочило? — допитувалася Шура (Остап Вишня, I, 1956, 388). | ||
+ | 2. Рельєфна смужка по тканині. Для модного пальта.. пропонується зробити вибір між тканинами згладженої структури (драп, сукно) і рельєфними типу твиду, ратину, габардину з яскраво вираженим рубчиком (Мистецтво, 5, 1968, 40). | ||
+ | В рубчик — із тканини з рельєфною смужкою. Все життя він ходив у синіх сорочках, тепер на ньому була біла сорочка в рубчик (Іван Сенченко, Опов., 1959, 72); На ній були чобітки з високими каблуками, спідниця в рубчик, тепла байкова кофта (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 346). | ||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | Рубчик, -ка, м. Ум. отъ руб. | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | РУ́БЧИК, а, ч. | ||
+ | |||
+ | 1. Зменш.-пестл. до рубе́ць 1-4. На ранок метелиця вщухла.. Білі замети з гострими рубчиками, ніби випрасувані, тяглися від хати аж до соломи (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 31); Як придивитися вдень, можна помітити рубчик у баби на губі (Гончар, Тронка, 1963, 48); Недостатній приплив крові до серцевого м’яза при спазмі серцевих судин спричиняє дрібні, але численні ділянки змертвіння у м’язовій тканині, які заміщуються рубчиками із сполучної тканини (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 198); Новенькі солдатські штани з ледь помітними залишками напрасованого рубчика, пом’яті й забруднені (Загреб., Європа 45, 1959, 48); — Охріме, виверни кишеню, може, в рубчику хоч одна табачина заночувала? (Тют., Вир, 1964, 314). | ||
+ | |||
+ | ◊ До ру́бчика — те саме, що До [оста́ннього] рубця́ (див. рубе́ць). — А як треба все-таки вийти з хати на дощ, що ви робите, щоб вас до рубчика не промочило? — допитувалася Шура (Вишня, І, 1956, 388). | ||
+ | |||
+ | 2. Рельєфна смужка по тканині. Для модного пальта.. пропонується зробити вибір між тканинами згладженої структури (драп, сукно) і рельєфними типу твиду, ратину, габардину з яскраво вираженим рубчиком (Мист., 5, 1968, 40). | ||
+ | |||
+ | В ру́бчик — із тканини з рельєфною смужкою. Все життя він ходив у синіх сорочках, тепер на ньому була біла сорочка в рубчик (Сенч., Опов., 1959, 72); На ній були чобітки з високими каблуками, спідниця в рубчик, тепла байкова кофта (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 346). | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | | ||
+ | рубчик | ||
+ | -а, ч. | ||
+ | 1) Зменш.-пестл. до рубець 1-4). | ||
+ | 2) Рельєфна смужка по тканині. | ||
+ | •• | ||
+ | В ру́бчик — із тканини з рельєфною смужкою. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: РУБЧИК.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: РУБЧИК1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: РУБЧИК2.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| 1fBN27GqPaY}} | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%86%D1%8C Рубець]==== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | Рубець (лат. cicatrix), або рідше шрам[1] — кінцевий етап загоєння глибоких дефектів шкіри чи слизової оболонки, які спричинила дія фізичних (порізи, розриви, хірургічні розрізи), хімічних (опіки їдкими речовинами), біологічних (висип з руйнуванням глибоких шарів шкіри, що заподіяли різні мікроорганізми, найпростіші, гельмінти, тощо) чинників, що обумовлюють розвиток рубцевої тканини на місці дефекту. У дерматології його включають до вторинних елементів висипу. | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Версія за 10:53, 25 листопада 2017
Рубчик, -ка, м. Ум. отъ руб.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Зменш.-пестл. до рубець 1—4. На ранок метелиця вщухла.. Білі замети з гострими рубчиками, ніби випрасувані, тяглися від хати аж до соломи (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 31); Як придивитися вдень, можна помітити рубчик у баби на губі (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 48); Недостатній приплив крові до серцевого м'яза при спазмі серцевих судин спричиняє дрібні, але численні ділянки змертвіння у м'язовій тканині, які заміщуються рубчиками із сполучної тканини (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 198); Новенькі солдатські штани з ледь помітними залишками напрасованого рубчика, пом'яті й забруднені (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 48); — Охріме, виверни кишеню, може, в рубчику хоч одна табачина заночувала? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 314). ♦ До рубчика — те саме, що До [останнього] рубця (див. рубець). — А як треба все-таки вийти з хати на дощ, що ви робите, щоб вас до рубчика не промочило? — допитувалася Шура (Остап Вишня, I, 1956, 388). 2. Рельєфна смужка по тканині. Для модного пальта.. пропонується зробити вибір між тканинами згладженої структури (драп, сукно) і рельєфними типу твиду, ратину, габардину з яскраво вираженим рубчиком (Мистецтво, 5, 1968, 40).
В рубчик — із тканини з рельєфною смужкою. Все життя він ходив у синіх сорочках, тепер на ньому була біла сорочка в рубчик (Іван Сенченко, Опов., 1959, 72); На ній були чобітки з високими каблуками, спідниця в рубчик, тепла байкова кофта (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 346).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Рубчик, -ка, м. Ум. отъ руб.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
РУ́БЧИК, а, ч.
1. Зменш.-пестл. до рубе́ць 1-4. На ранок метелиця вщухла.. Білі замети з гострими рубчиками, ніби випрасувані, тяглися від хати аж до соломи (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 31); Як придивитися вдень, можна помітити рубчик у баби на губі (Гончар, Тронка, 1963, 48); Недостатній приплив крові до серцевого м’яза при спазмі серцевих судин спричиняє дрібні, але численні ділянки змертвіння у м’язовій тканині, які заміщуються рубчиками із сполучної тканини (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 198); Новенькі солдатські штани з ледь помітними залишками напрасованого рубчика, пом’яті й забруднені (Загреб., Європа 45, 1959, 48); — Охріме, виверни кишеню, може, в рубчику хоч одна табачина заночувала? (Тют., Вир, 1964, 314).
◊ До ру́бчика — те саме, що До [оста́ннього] рубця́ (див. рубе́ць). — А як треба все-таки вийти з хати на дощ, що ви робите, щоб вас до рубчика не промочило? — допитувалася Шура (Вишня, І, 1956, 388).
2. Рельєфна смужка по тканині. Для модного пальта.. пропонується зробити вибір між тканинами згладженої структури (драп, сукно) і рельєфними типу твиду, ратину, габардину з яскраво вираженим рубчиком (Мист., 5, 1968, 40).
В ру́бчик — із тканини з рельєфною смужкою. Все життя він ходив у синіх сорочках, тепер на ньому була біла сорочка в рубчик (Сенч., Опов., 1959, 72); На ній були чобітки з високими каблуками, спідниця в рубчик, тепла байкова кофта (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 346).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
рубчик -а, ч. 1) Зменш.-пестл. до рубець 1-4). 2) Рельєфна смужка по тканині. •• В ру́бчик — із тканини з рельєфною смужкою.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
Рубець
Зовнішні посилання
Матеріал з Вікіпедії
Рубець (лат. cicatrix), або рідше шрам[1] — кінцевий етап загоєння глибоких дефектів шкіри чи слизової оболонки, які спричинила дія фізичних (порізи, розриви, хірургічні розрізи), хімічних (опіки їдкими речовинами), біологічних (висип з руйнуванням глибоких шарів шкіри, що заподіяли різні мікроорганізми, найпростіші, гельмінти, тощо) чинників, що обумовлюють розвиток рубцевої тканини на місці дефекту. У дерматології його включають до вторинних елементів висипу.