Відмінності між версіями «Роспорошуватися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Роспорошуватися, -шуюся, -єшся, '''сов. в. '''роспороши́тися, -шуся, -шишся, '''''гл. ''1) Разсыпа́...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Роспорошуватися, -шуюся, -єшся, '''сов. в. '''роспороши́тися, -шуся, -шишся, '''''гл. ''1) Разсыпа́ться, разсыпаться. 2) Разсѣеваться, разсѣяться.  
 
'''Роспорошуватися, -шуюся, -єшся, '''сов. в. '''роспороши́тися, -шуся, -шишся, '''''гл. ''1) Разсыпа́ться, разсыпаться. 2) Разсѣеваться, разсѣяться.  
 
[[Категорія:Ро]]
 
[[Категорія:Ро]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
1. Перетворюватися на пил, порох (про землю і т. ін.). Гинуть люди, гинуть міста, навіть камінь розпорошується (Павло Загребельний, Диво, 1968, 434).
 +
2. Розсіюватися сильним струменем (про рідину, порошок).
 +
3. Дроблячись, розподіляючись на маленькі частки, розташовуватися в різних місцях, відокремлюватися одне від одного. Радив він дружно за нове життя братись, а не розпорошуватись поодинці (Іван Цюпа? Назустріч.., 1958, 159); Броня робітничих підлітків не тільки вдержала на виробництві і не дала розпорошитись 15 000 підлітків, але й забезпечила можливість нормального розвитку школи робітничої молоді (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 200);
 +
//  перен. Розсіюватися, направляючись одночасно на різні об'єкти (про увагу, енергію);
 +
//  перен. Розвіюватися, зникати (про сум, гнітючі думки і т. ін.). Тривога за Лебедя не давала розпорошуватись думкам (Яків Баш, Надія, 1960, 235);
 +
//  розм. Розбігатися. Набігали татарські войовники і розпорошувалися під щільними пострілами горян (Літературна Україна, 22.VI 1971, 4).
 +
4. тільки недок. Пас. до розпорошувати.
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
Роспорошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. роспороши́тися, -шуся, -шишся, гл. 1) Разсыпа́ться, разсыпаться. 2) Разсѣеваться, разсѣяться.
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
Роспорошуватися, шуюся, єшся, сов. в. роспороши́тися, шуся, шишся, гл.
 +
 +
1) Разсыпа́ться, разсыпаться.
 +
 +
2) Разсѣеваться, разсѣяться.
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +

 +
розсипати
 +
I розс`ипати
 +
див. розсипати.
 +
 +
II розсип`ати
 +
-а́ю, -а́єш, недок., розси́пати, -плю, -плеш; мн. розси́плють; док., перех.
 +
1) Несподівано, мимоволі висипати що-небудь сипке, розкидати багато предметів. || Давати можливість волоссю вільно спадати, лягати, розділяючись на пасма. || Навмисно розкидати, сипати по поверхні, накидати, насипати на що-небудь (багато предметів або щось сипке).
 +
2) Порушувати цілісність чого-небудь, руйнуючи, роз'єднуючи.
 +
3) Насипати в різні місця, розподіляти що-небудь сипке.
 +
4) Розбивши, розділивши (групу людей) на дрібніші одиниці, розташовувати на відстані один від одного; розосереджувати.
 +
5) розм. Витрачати, розтринькувати.
 +
6) перен. Вимовляти часто й у великій кількості. || Видавати дрібні, уривчасті звуки.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: РОСПОРОШУВАТИСЯ.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: РОСПОРОШУВАТИСЯ1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: РОСПОРОШУВАТИСЯ2.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| Gm9qwSNJqCk}}
 +
==Див. також==
 +
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 +
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%B8%D0%BF Розсип]====
 +
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8 Розсипати]====
 +
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Розсипатися]====
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 +
Роспрошуватися
 +
1. Перетворюватися на пил, порох (про землю і т. ін.). Гинуть люди, гинуть міста, навіть камінь розпорошується (Павло Загребельний, Диво, 1968, 434).
 +
2. Розсіюватися сильним струменем (про рідину, порошок).
 +
3. Дроблячись, розподіляючись на маленькі частки, розташовуватися в різних місцях, відокремлюватися одне від одного. Радив він дружно за нове життя братись, а не розпорошуватись поодинці (Іван Цюпа? Назустріч.., 1958, 159); Броня робітничих підлітків не тільки вдержала на виробництві і не дала розпорошитись 15 000 підлітків, але й забезпечила можливість нормального розвитку школи робітничої молоді (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 200);
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 10:33, 25 листопада 2017

Роспорошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. роспороши́тися, -шуся, -шишся, гл. 1) Разсыпа́ться, разсыпаться. 2) Разсѣеваться, разсѣяться.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Перетворюватися на пил, порох (про землю і т. ін.). Гинуть люди, гинуть міста, навіть камінь розпорошується (Павло Загребельний, Диво, 1968, 434). 2. Розсіюватися сильним струменем (про рідину, порошок). 3. Дроблячись, розподіляючись на маленькі частки, розташовуватися в різних місцях, відокремлюватися одне від одного. Радив він дружно за нове життя братись, а не розпорошуватись поодинці (Іван Цюпа? Назустріч.., 1958, 159); Броня робітничих підлітків не тільки вдержала на виробництві і не дала розпорошитись 15 000 підлітків, але й забезпечила можливість нормального розвитку школи робітничої молоді (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 200); // перен. Розсіюватися, направляючись одночасно на різні об'єкти (про увагу, енергію); // перен. Розвіюватися, зникати (про сум, гнітючі думки і т. ін.). Тривога за Лебедя не давала розпорошуватись думкам (Яків Баш, Надія, 1960, 235); // розм. Розбігатися. Набігали татарські войовники і розпорошувалися під щільними пострілами горян (Літературна Україна, 22.VI 1971, 4). 4. тільки недок. Пас. до розпорошувати.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Роспорошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. роспороши́тися, -шуся, -шишся, гл. 1) Разсыпа́ться, разсыпаться. 2) Разсѣеваться, разсѣяться.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Роспорошуватися, шуюся, єшся, сов. в. роспороши́тися, шуся, шишся, гл.

1) Разсыпа́ться, разсыпаться.

2) Разсѣеваться, разсѣяться.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

 розсипати I розс`ипати див. розсипати.

II розсип`ати -а́ю, -а́єш, недок., розси́пати, -плю, -плеш; мн. розси́плють; док., перех. 1) Несподівано, мимоволі висипати що-небудь сипке, розкидати багато предметів. || Давати можливість волоссю вільно спадати, лягати, розділяючись на пасма. || Навмисно розкидати, сипати по поверхні, накидати, насипати на що-небудь (багато предметів або щось сипке). 2) Порушувати цілісність чого-небудь, руйнуючи, роз'єднуючи. 3) Насипати в різні місця, розподіляти що-небудь сипке. 4) Розбивши, розділивши (групу людей) на дрібніші одиниці, розташовувати на відстані один від одного; розосереджувати. 5) розм. Витрачати, розтринькувати. 6) перен. Вимовляти часто й у великій кількості. || Видавати дрібні, уривчасті звуки.

Ілюстрації

РОСПОРОШУВАТИСЯ.jpg РОСПОРОШУВАТИСЯ1.jpg РОСПОРОШУВАТИСЯ2.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Розсип

Розсипати

Розсипатися

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Роспрошуватися 1. Перетворюватися на пил, порох (про землю і т. ін.). Гинуть люди, гинуть міста, навіть камінь розпорошується (Павло Загребельний, Диво, 1968, 434). 2. Розсіюватися сильним струменем (про рідину, порошок). 3. Дроблячись, розподіляючись на маленькі частки, розташовуватися в різних місцях, відокремлюватися одне від одного. Радив він дружно за нове життя братись, а не розпорошуватись поодинці (Іван Цюпа? Назустріч.., 1958, 159); Броня робітничих підлітків не тільки вдержала на виробництві і не дала розпорошитись 15 000 підлітків, але й забезпечила можливість нормального розвитку школи робітничої молоді (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 200);