Відмінності між версіями «Загадування»
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; | ||
| − | |||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Загадування.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Загадування.jpg|x140px]] | ||
| Рядок 26: | Рядок 25: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Загадування2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Загадування2.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube| 5QLugQU45Fw}} | {{#ev:youtube| 5QLugQU45Fw}} | ||
Поточна версія на 01:55, 25 листопада 2017
Зага́дування, -ня, с. 1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Дія за значенням загадувати. Пізніше корила [Любов Прохорівна] себе за ці рецидиви старих залишків віри у сни, в загадування на щастя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 399); Валують собаки, скрізь по селу чути владне, горлате загадування: — На роботу! На роботу! Занесло залізницю! (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 48). 2. Завдання, наказ, розпорядження. Ходить [Уляна] на роботу без загадування (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 466). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 66.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Зага́дування, -ня, с. 1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЗАГА́ДУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. зага́дувати. Пізніше корила [Любов Прохорівна] себе за ці рецидиви старих залишків віри у сни, в загадування на щастя (Ле, Міжгір’я, 1953, 399); Валують собаки, скрізь по селу чути владне, горлате загадування: — На роботу! На роботу! Занесло залізницю! (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 48). 2. Завдання, наказ, розпорядження. Ходить [Уляна] на роботу без загадування (Кучер, Прощай.., 1957, 466). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 66.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
1загадування — я, с. 1) Дія за знач. загадувати. 2) Завдання, наказ, розпорядження … Український тлумачний словник 2загадування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
Ілюстрації
|
|
|
