Відмінності між версіями «З’їсти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''З’їсти, з’їм, з’їси, '''''гл. ''= '''Ззісти. ''' Категорія:Зї)
 
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
[[Категорія:Зї]]
 
[[Категорія:Зї]]
 +
==Сучаснісловники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
З'ЇДАТИ і рідко ІЗ'ЇДАТИ, аю, аєш, недок., З'ЇСТИ, з'їм, з'їси і рідко ІЗ'ЇСТИ, їм, їси; наказ. сп. з'їж і рідко із'їж; док., перех. і без додатка.
 +
1. Споживати яку-небудь їжу, не залишаючи нічого. Все з'їдаю, що дають, і другий раз прошу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 332); З цукром він з'їдав свій чималий окраєць, запивав водою (Яків Качура, II, 1958, 8); Дістали брати з торбини по шматку хліба, з'їли з капустою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 292); — На тобі перепічку гаряченьку, з молочком із'їж (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 24);
 +
//  тільки док., чого. Спожити певну кількість чого-небудь. Якби з ким сісти хліба з'їсти, Промовить слово, то воно б, Хоч ? як-небудь на сім світі, А все б таки якось жилось (Тарас Шевченко, II, 1963, 412); — Сідай краще до столу, узвару з'їси (Олесь Донченко, III, 1956, 8);  * Образно. Гомоніли солдати: — Ми з'їли доволі шрапнелі (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 105);
 +
//  Витрачати на харчування. [Мати:] Що було — то з'їла з дітиськами своїми (Леся Українка, III, 1952, 255);
 +
//  тільки док., без додатка, розм. Поїсти, вгамувати голод. Надумавсь Вовк, що жить йому погано — Не з'їсть, не засне до пуття (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 59); Мартоха доводила, що нема ж і такого, щоб «дармоїдів» годувати: «Як заробиш, так і з'їси»(Леся Українка, III, 1952, 638);
 +
//  Поїдаючи, винищувати (про тварин, птахів). Одна пара сов зберігав понад тонну зерна, з'їдаючи за рік близько 720 мишей (Колгоспник України, 8, 1958, 46); — Дивіться, що то за звір роззявив так страшенно рота, немов тебе з'їсти хоче? (Панас Мирний, I, 1949, 170); На полі Вовк Овечку взяв, Потяг сердешную в діброву — Не на розмову, А щоб із'їсти (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 23).
 +
♦ Бодай (хай би і т. ін.) вовки з'їли див. вовк; Вола б з'їв див. віл; Дай боже нашому теляті вовка з'їсти! див. вовк; Дулю з'їсти див. дуля; Дутеля з'їсти (із'їсти) див. дутель; Журба з'їла див. журба; З'їсти живцем див. живцем; З'їсти облизня див. облизень; З'їдати (з'їсти) очима кого, що — пильно, не відриваючи очей, дивитися на кого-, що-небудь. Він так приязно дивиться, як не з'їсть своїми карими очима... (Панас Мирний, I, 1954, 78); З'їсти [печеного] гарбуза див. гарбуз; З'їсти собаку (вовка, муху) у чому, на чому — набути досвіду в якійсь справі, досконало, до тонкощів вивчити що-небудь. Хіба ж Ласієві позичати того досвіду? Та за стільки років головування він собаку на роботі з'їв (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 316); У всіх тих штуках Гершко Гольдкремер здавна, як то кажуть, з'їв муху (Іван Франко, VIII, 1952, 355); З'їсти хліба чийого — пожити на чиєму-небудь утриманні. — Мені, старій, довелося його хліба з'їсти... (Панас Мирний, I, 1949, 154); Знає кішка, чиє сало з'їла див. кішка; Мало ще каші з'їв (з'їла і т. ін.) хто — хто-небудь ще дуже молодий, недосвідчений. — А я в бригаду вашу!.. — Ще мало з'їла каші, Іще рости, рости, Оленко, Бо зовсім ти маленька! (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 94); [Не один] пуд солі з'їсти з ким — тривалий час живучи, спілкуючись з ким-небудь, добре вивчити, взнати його. У Ігоря Гаркуші раптом розгулялися нерви.. Майор Єфімов спостеріг відразу. Він таки з'їв з цими хлоп'ятами добрий пуд солі! (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 175); Йому шкода стало старого узбека, з яким він з'їв уже не один пуд солі (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 416); Солодко з'їсти, п'яно спити, хороше походити, заст. — уживається на позначення достатку як чийогось життєвого ідеалу. Чим їм [паничам] у світі розважитись? Як свій молодий вік собі скрасити?.. Солодко з'їсти, п'яно спити, хороше походити, — а більше що? (Марко Вовчок, I, 1955, 108); Мов (як) мила з'їв (з'їла і т. ін.) див. мило 1.
 +
2. перен. Повністю знищувати що-небудь (про стихійні явища). Вогкий вітер з'їдав сніги (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 3); — Домініканці, тікаючи від помсти нашого покійного гетьмана, не встигли нічого вивезти. — Все потім з'їла пожежа! (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 409);
 +
//  Забирати на свої потреби; поглинати. А тим часом гроші дешевшали, війна їх з'їдала (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 168); Товариство було дуже бідне, бо нове захоплення — розкіш обстановки — з'їдало всі доходи (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 176);
 +
//  розм. Не давати можливості існувати, діяти, функціонувати. За тиждень усе село знало вже нового вчителя. Сільська молодь марила ним, а поважні чоловіки казали: — Молодий іще трохи, та нічого: оговтається — буде робити, як пани не з'їдять (Степан Васильченко, I, 1959, 135); [Криштоф:] Я думаю, що чим швидше пропаде отеє нужденне, дрібне ремесло, чим швидше його з'їдять великі фабрики, тим ліпше буде і для нас [челядників] (Іван Франко, IX, 1952, 362).
 +
3. Пошкоджувати, псувати (про комах, гризунів). — Під буфет!.. Не пропаде! Під буфет і тільки! А як миша набреде? З'їсть же до копійки [гроші]!.. (Степан Олійник, Вибр., 1959, 232);
 +
//  Сильно кусати, жалити (про комах). — Іди-бо, Одарко, до копиці спати; тут холодно і комарі тебе з'їдять, — обізвався він щиро та ласкаво (Любов Яновська, I, 1959, 429).
 +
4. Роз'їдати, руйнувати (про отруйні речовини, іржу і т. ін.). Іржа повалений копер з'їдав (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 36); Мого несхибного ножа Не з'їсть, не вищербить іржа (Максим Рильський, II, 1946, 57).
 +
5. рідко. Сточувати, псувати (зуби). Еге, якби-то знати, де ті старі [роки] діваються!.. Краще розпитати в якої старої баби, що зуби з'їла (Іван Франко, II, 1950, 69).
 +
♦ З'їсти зуби див. зуб.
 +
6. кого, перен., розм. Мучити доріканнями, лайкою, створюючи нестерпні умови життя. — Я тижня не пробула в свекрухи і вже сльозами облилася, — говорила Мелашка. — Якби Лаврін не оступався за мною, то вони б мене з'їли (Нечуй-Левицький, II, 1956, 327); [Качан:] Дмитро Степанович прокинулися? [Сторчак:] Вже й слід прохолов. Поїхали кудись з Назаром. [Качан:] Проспали, мене ж Скарбун з'їсть (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 26);
 +
//  Не давати спокою, терзати (про почуття, думки і т. ін.). Хай той ворог стука, лає — бо його в'їдає лють! (Павло Тичина, I, 1957, 203); Мене аж з'їдав цікавість: звідки мене може знати Марина? (Ірина Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 69).
 +
7. тільки док., перен., вульг. Мовчки стерпіти образу, лайку, побої і т. ін. Горошинкою викочується [Максим] на вулицю, з ходу чіпляється за рожен економських санок, але одразу схоплює батога по плечах.. Молодий білозубий фурман Євген Колосюк беззлобно посміхається до нього з-за плеча: — З'їв? — І вам цього на обід, — і собі сміється Максим. — Добре вмієте стьобати (Михайло Стельмах, I, 1962, 215).
 +
 +
===[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%C7%27%AF%D1%D2%C8 орфографічний словник ]===
 +
МАЙБУТНІЙ ЧАС
 +
ОДНИНА МНОЖИНА
 +
1 особа з'їм з'їмо
 +
2 особа з'їси з'їсте
 +
3 особа з'їсть з'їдять
 +
МИНУЛИЙ ЧАС
 +
ОДНИНА МНОЖИНА
 +
Чоловічий рід з'їв з'їли
 +
Жіночий рід з'їла
 +
Середній рід з'їло
 +
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
 +
ОДНИНА МНОЖИНА
 +
1 особа з'їжмо
 +
2 особа з'їж з'їжте
 +
ДІЄПРИСЛІВНИК
 +
Теперішній час
 +
Минулий час з'ївши
 +
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
З’Ї́СТИ див. з’їда́ти.
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 583.
 +
 +
==Іноземнісловники==
 +
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D1%97%D1%81%D1%82%D0%B8 англійсько-український словник ]===
 +
їсти   
 +
Type: verb;
 +
•
 +
eat     
 +
{ verb }
 +
To consume something solid or semi-solid (usually food) by putting it into the mouth and eventually swallowing it.
 +
consume
 +
•
 +
to eat; to eat away at (cause to worry)
 +
to eat (consume a meal)
 +
• omegawiki
 +
consume   
 +
{ verb }
 +
To consume something solid or semi-solid (usually food) by putting it into the mouth and eventually swallowing it.
 +
    Show declension of їсти
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #cccsolid; border-bottom:5px #cccsolid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зїсти.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зїсти_1.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зїсти_2.jpg |x140px]]
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| https://www.youtube.com/watch?v=Ta-2sjsxamg  }}
 +
==Див. також==
 +
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 +
====[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%87%D1%81%D1%82%D0%B8 їсти]====
 +
====[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%87%D0%B6%D0%B0  їжа ]====
 +
====[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 смакувати]====
 +
==Джерела та література==
 +
===[ https://www.dizayn.top/2017/02/shho-bude-yakshho-zyisty-tsvil.html  ]===
 +
віль асоціюється у споживачів з зіпсованими продуктами, які небезпечно їсти.
 +
==Зовнішніпосилання==
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 +
===[ https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B7%27%D1%97%D1%81%D1%82%D0%B8  ]===
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Версія за 00:33, 25 листопада 2017

З’їсти, з’їм, з’їси, гл. = Ззісти.

Сучаснісловники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

З'ЇДАТИ і рідко ІЗ'ЇДАТИ, аю, аєш, недок., З'ЇСТИ, з'їм, з'їси і рідко ІЗ'ЇСТИ, їм, їси; наказ. сп. з'їж і рідко із'їж; док., перех. і без додатка. 1. Споживати яку-небудь їжу, не залишаючи нічого. Все з'їдаю, що дають, і другий раз прошу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 332); З цукром він з'їдав свій чималий окраєць, запивав водою (Яків Качура, II, 1958, 8); Дістали брати з торбини по шматку хліба, з'їли з капустою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 292); — На тобі перепічку гаряченьку, з молочком із'їж (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 24); // тільки док., чого. Спожити певну кількість чого-небудь. Якби з ким сісти хліба з'їсти, Промовить слово, то воно б, Хоч ? як-небудь на сім світі, А все б таки якось жилось (Тарас Шевченко, II, 1963, 412); — Сідай краще до столу, узвару з'їси (Олесь Донченко, III, 1956, 8); * Образно. Гомоніли солдати: — Ми з'їли доволі шрапнелі (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 105); // Витрачати на харчування. [Мати:] Що було — то з'їла з дітиськами своїми (Леся Українка, III, 1952, 255); // тільки док., без додатка, розм. Поїсти, вгамувати голод. Надумавсь Вовк, що жить йому погано — Не з'їсть, не засне до пуття (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 59); Мартоха доводила, що нема ж і такого, щоб «дармоїдів» годувати: «Як заробиш, так і з'їси»(Леся Українка, III, 1952, 638); // Поїдаючи, винищувати (про тварин, птахів). Одна пара сов зберігав понад тонну зерна, з'їдаючи за рік близько 720 мишей (Колгоспник України, 8, 1958, 46); — Дивіться, що то за звір роззявив так страшенно рота, немов тебе з'їсти хоче? (Панас Мирний, I, 1949, 170); На полі Вовк Овечку взяв, Потяг сердешную в діброву — Не на розмову, А щоб із'їсти (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 23). ♦ Бодай (хай би і т. ін.) вовки з'їли див. вовк; Вола б з'їв див. віл; Дай боже нашому теляті вовка з'їсти! див. вовк; Дулю з'їсти див. дуля; Дутеля з'їсти (із'їсти) див. дутель; Журба з'їла див. журба; З'їсти живцем див. живцем; З'їсти облизня див. облизень; З'їдати (з'їсти) очима кого, що — пильно, не відриваючи очей, дивитися на кого-, що-небудь. Він так приязно дивиться, як не з'їсть своїми карими очима... (Панас Мирний, I, 1954, 78); З'їсти [печеного] гарбуза див. гарбуз; З'їсти собаку (вовка, муху) у чому, на чому — набути досвіду в якійсь справі, досконало, до тонкощів вивчити що-небудь. Хіба ж Ласієві позичати того досвіду? Та за стільки років головування він собаку на роботі з'їв (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 316); У всіх тих штуках Гершко Гольдкремер здавна, як то кажуть, з'їв муху (Іван Франко, VIII, 1952, 355); З'їсти хліба чийого — пожити на чиєму-небудь утриманні. — Мені, старій, довелося його хліба з'їсти... (Панас Мирний, I, 1949, 154); Знає кішка, чиє сало з'їла див. кішка; Мало ще каші з'їв (з'їла і т. ін.) хто — хто-небудь ще дуже молодий, недосвідчений. — А я в бригаду вашу!.. — Ще мало з'їла каші, Іще рости, рости, Оленко, Бо зовсім ти маленька! (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 94); [Не один] пуд солі з'їсти з ким — тривалий час живучи, спілкуючись з ким-небудь, добре вивчити, взнати його. У Ігоря Гаркуші раптом розгулялися нерви.. Майор Єфімов спостеріг відразу. Він таки з'їв з цими хлоп'ятами добрий пуд солі! (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 175); Йому шкода стало старого узбека, з яким він з'їв уже не один пуд солі (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 416); Солодко з'їсти, п'яно спити, хороше походити, заст. — уживається на позначення достатку як чийогось життєвого ідеалу. Чим їм [паничам] у світі розважитись? Як свій молодий вік собі скрасити?.. Солодко з'їсти, п'яно спити, хороше походити, — а більше що? (Марко Вовчок, I, 1955, 108); Мов (як) мила з'їв (з'їла і т. ін.) див. мило 1. 2. перен. Повністю знищувати що-небудь (про стихійні явища). Вогкий вітер з'їдав сніги (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 3); — Домініканці, тікаючи від помсти нашого покійного гетьмана, не встигли нічого вивезти. — Все потім з'їла пожежа! (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 409); // Забирати на свої потреби; поглинати. А тим часом гроші дешевшали, війна їх з'їдала (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 168); Товариство було дуже бідне, бо нове захоплення — розкіш обстановки — з'їдало всі доходи (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 176); // розм. Не давати можливості існувати, діяти, функціонувати. За тиждень усе село знало вже нового вчителя. Сільська молодь марила ним, а поважні чоловіки казали: — Молодий іще трохи, та нічого: оговтається — буде робити, як пани не з'їдять (Степан Васильченко, I, 1959, 135); [Криштоф:] Я думаю, що чим швидше пропаде отеє нужденне, дрібне ремесло, чим швидше його з'їдять великі фабрики, тим ліпше буде і для нас [челядників] (Іван Франко, IX, 1952, 362). 3. Пошкоджувати, псувати (про комах, гризунів). — Під буфет!.. Не пропаде! Під буфет і тільки! А як миша набреде? З'їсть же до копійки [гроші]!.. (Степан Олійник, Вибр., 1959, 232); // Сильно кусати, жалити (про комах). — Іди-бо, Одарко, до копиці спати; тут холодно і комарі тебе з'їдять, — обізвався він щиро та ласкаво (Любов Яновська, I, 1959, 429). 4. Роз'їдати, руйнувати (про отруйні речовини, іржу і т. ін.). Іржа повалений копер з'їдав (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 36); Мого несхибного ножа Не з'їсть, не вищербить іржа (Максим Рильський, II, 1946, 57). 5. рідко. Сточувати, псувати (зуби). Еге, якби-то знати, де ті старі [роки] діваються!.. Краще розпитати в якої старої баби, що зуби з'їла (Іван Франко, II, 1950, 69). ♦ З'їсти зуби див. зуб. 6. кого, перен., розм. Мучити доріканнями, лайкою, створюючи нестерпні умови життя. — Я тижня не пробула в свекрухи і вже сльозами облилася, — говорила Мелашка. — Якби Лаврін не оступався за мною, то вони б мене з'їли (Нечуй-Левицький, II, 1956, 327); [Качан:] Дмитро Степанович прокинулися? [Сторчак:] Вже й слід прохолов. Поїхали кудись з Назаром. [Качан:] Проспали, мене ж Скарбун з'їсть (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 26); // Не давати спокою, терзати (про почуття, думки і т. ін.). Хай той ворог стука, лає — бо його в'їдає лють! (Павло Тичина, I, 1957, 203); Мене аж з'їдав цікавість: звідки мене може знати Марина? (Ірина Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 69). 7. тільки док., перен., вульг. Мовчки стерпіти образу, лайку, побої і т. ін. Горошинкою викочується [Максим] на вулицю, з ходу чіпляється за рожен економських санок, але одразу схоплює батога по плечах.. Молодий білозубий фурман Євген Колосюк беззлобно посміхається до нього з-за плеча: — З'їв? — І вам цього на обід, — і собі сміється Максим. — Добре вмієте стьобати (Михайло Стельмах, I, 1962, 215).

орфографічний словник

МАЙБУТНІЙ ЧАС 

	ОДНИНА	МНОЖИНА

1 особа з'їм з'їмо 2 особа з'їси з'їсте 3 особа з'їсть з'їдять МИНУЛИЙ ЧАС 

	ОДНИНА	МНОЖИНА

Чоловічий рід з'їв з'їли Жіночий рід з'їла Середній рід з'їло НАКАЗОВИЙ СПОСІБ 

	ОДНИНА	МНОЖИНА

1 особа з'їжмо 2 особа з'їж з'їжте ДІЄПРИСЛІВНИК Теперішній час Минулий час з'ївши

УКРЛІТ.ORG_Cловник

З’Ї́СТИ див. з’їда́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 583.

Іноземнісловники

англійсько-український словник

їсти Type: verb; • eat 

{ verb }

To consume something solid or semi-solid (usually food) by putting it into the mouth and eventually swallowing it. consume • to eat; to eat away at (cause to worry) to eat (consume a meal) • omegawiki consume 

{ verb }

To consume something solid or semi-solid (usually food) by putting it into the mouth and eventually swallowing it. 

   Show declension of їсти

Ілюстрації

Зїсти.jpg Зїсти 1.jpg Зїсти 2.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%87%D1%81%D1%82%D0%B8 їсти]

[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%87%D0%B6%D0%B0 їжа ]

[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 смакувати]

Джерела та література

[ https://www.dizayn.top/2017/02/shho-bude-yakshho-zyisty-tsvil.html ]

віль асоціюється у споживачів з зіпсованими продуктами, які небезпечно їсти.

Зовнішніпосилання

Матеріал з Вікіпедії

[ https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B7%27%D1%97%D1%81%D1%82%D0%B8 ]

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=З’їсти&oldid=189434