Відмінності між версіями «Побіліти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Побіліти, -лію, -єш, '''''гл. ''1) Побѣлить. ''Побілила около. ''2) Поблѣднѣть. Стор. МПр. 54. ''Побіл...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Побіліти, -лію, -єш, '''''гл. ''1) Побѣлить. ''Побілила около. ''2) Поблѣднѣть. Стор. МПр. 54. ''Побілів як стіна, як полотно, як хустка, як смерть, як Пилат. ''Ном. №№ 4381 — 4385. '''Побілів як вільхо́ва довбня'''. Покраснѣлъ. Мнж. 167.  
 
'''Побіліти, -лію, -єш, '''''гл. ''1) Побѣлить. ''Побілила около. ''2) Поблѣднѣть. Стор. МПр. 54. ''Побілів як стіна, як полотно, як хустка, як смерть, як Пилат. ''Ном. №№ 4381 — 4385. '''Побілів як вільхо́ва довбня'''. Покраснѣлъ. Мнж. 167.  
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
ПОБІЛІШАТИ, аю, аєш. Док. до білішати. Загорілі колись руки знов побілішали (Нечуй-Левицький, I, 1956, 166);Побілішав, заколивався від вітру ковиль (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 51);
 +
//  Стати сивішим; посивішати. Голова йому побілішала, а шорстку, неголену щоку затягли свіжі, глибокі рови(Іван Микитенко, II, 1957, 104).
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
Побілішати, -шаю, -єш, гл. Стать бѣлѣе. Трошки побілішали руки, як побула дома. Васильк. у.
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
 +
ПОБІЛІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до білі́шати. Загорілі колись руки знов побілішали (Н.-Лев., І, 1956, 166); Побілішав, заколивався від вітру ковиль (Тулуб, Людолови, І, 1957, 51); // Стати сивішим; посивішати. Голова йому побілішала, а шорстку, неголену щоку затягли свіжі, глибокі рови (Мик., II, 1957, 104).
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 617.
 +
Побілішати, шаю, єш, гл. Стать бѣлѣе. Трошки побілішали руки, як побула дома. Васильк. у.
 +
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 203.
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
побілішати
 +
-аю, -аєш.
 +
Док. до білішати. || Стати сивішим; посивішати.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ПОБІЛІТИ.jpg x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ПОБІЛІТИ_3.png |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ПОБІЛІТИ_2.jpg |x140px]]
 +
|}
 +
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 +
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8ПОСИВІТИ]====
 +
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9 ПОБІЛІЛИЙ]====
 +
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8ПОБІЛІТИ]====
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 
[[Категорія:По]]
 
[[Категорія:По]]

Версія за 01:01, 25 листопада 2017

Побіліти, -лію, -єш, гл. 1) Побѣлить. Побілила около. 2) Поблѣднѣть. Стор. МПр. 54. Побілів як стіна, як полотно, як хустка, як смерть, як Пилат. Ном. №№ 4381 — 4385. Побілів як вільхо́ва довбня. Покраснѣлъ. Мнж. 167.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПОБІЛІШАТИ, аю, аєш. Док. до білішати. Загорілі колись руки знов побілішали (Нечуй-Левицький, I, 1956, 166);Побілішав, заколивався від вітру ковиль (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 51); // Стати сивішим; посивішати. Голова йому побілішала, а шорстку, неголену щоку затягли свіжі, глибокі рови(Іван Микитенко, II, 1957, 104).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Побілішати, -шаю, -єш, гл. Стать бѣлѣе. Трошки побілішали руки, як побула дома. Васильк. у.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ПОБІЛІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до білі́шати. Загорілі колись руки знов побілішали (Н.-Лев., І, 1956, 166); Побілішав, заколивався від вітру ковиль (Тулуб, Людолови, І, 1957, 51); // Стати сивішим; посивішати. Голова йому побілішала, а шорстку, неголену щоку затягли свіжі, глибокі рови (Мик., II, 1957, 104). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 617. Побілішати, шаю, єш, гл. Стать бѣлѣе. Трошки побілішали руки, як побула дома. Васильк. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 203.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

побілішати -аю, -аєш. Док. до білішати. || Стати сивішим; посивішати.

Ілюстрації

Файл:ПОБІЛІТИ.jpg x140px ПОБІЛІТИ 3.png ПОБІЛІТИ 2.jpg

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

[1]

ПОБІЛІЛИЙ

[2]