Відмінності між версіями «Сірий»

Поточна версія на 23:19, 24 листопада 2017

Сірий, -а, -е. 1) Сѣрый. Дівчинонько, сіра утко! Мет. 7. Сіра свита. Ном. № 2808. 2) Сіре зілля. Раст. Trifolium repens L. ЗЮЗО. І. 139. Ум. Сіренький, сіресенький.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СІ́РИЙ, а, е. 1. Колір, середній між білим і чорним; барва попелу. Несподівано зразу труснуло сніжком, і земля здавалась аркушем паперу, на якім дитина пробувала фарби — зелені, руді і сірі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 249); — Де моя сіра, шовкова спідниця? .. — звернулась панна до старої (Леся Українка, III, 1952, 602); Вона була.. висока, струнка, з великими сірими очима (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 87); Руїни сірі. Галки на стіні Сидять, мов судді марноти людської (Максим Рильський, III, 1961, 274); // Блідий, з відтінком такого кольору (про обличчя, про людину з таким обличчям). Рубець і Книш були як стиглі кавуни.., а Проценко блідий-блідий, аж сірий (Панас Мирний, III, 1954, 274); Край стола підвівся чоловічок в темній куцині, із сірим, пойнятим тугою обличчям (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 279); // Із шерстю, що має барву попелу (про тварин). Продерлися в глибину корчів сірі вовки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 189); Як до млина доходив [Давид Мотузка], обіч возів поріділих забачив кобилу Тихонову сіру: в дузі стояла біля акації прив'язана (Андрій Головко, II, 1957, 39); // у знач. ім. сірий, рого, чол. Тварина сірої масті (про вола, коня, вовка, зайця і т. ін.). — Цабе, сірий! Цабе, моругий! — крикнув Карпо і крутнув батогом над рогатими головами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275); Хомина пара сірих у яблуках.. брала всіх на буксир у згубних місцях (Олесь Гончар, III, 1959, 203); // Із сивиною (про волосся). Очіпок, підбившись угору, посунувся набік; сірі пасма волосся висіли з-під нього, мов посохле бадилля (Панас Мирний, III, 1954, 11); // Неяскравий, тьмяний. Рано-рано устав Йосипенко і кинувся зразу до вікна. Сірий світ уже носився над землею (Панас Мирний, IV, 1955, 193); Крізь щілини й верхнв напіввідкрите віконце ранкове сіре світло пробивалося до вагона (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 179); * Образно. Веселка грав, вістівниця миру, Гаптуючи ранкову тишу сіру (Максим Рильський, III, 1961, 153); // Безбарвний, однотонний. Грізні жерла гармат.. були спрямовані на північ, у відкритий таврійський степ, по-осінньому сірий і непривітний (Олесь Гончар, II, 1959, 389). // Сіра речовина [мозку], фізл. — речовина, яка складається з нервових клітин і в якій містяться нервові центри різних органів. Клавин зір вихоплював з натовпу.. то одну, то другу постать, і вони вже не зливалися з усіма іншими, а залишалися жити самостійним життям, неначе навіки відбиті на сірій речовині її мозку (Леонід Первомайський, Опов.., 1970, 54); Сіра свита див. свита; Сіре сукно — сирове, грубе небілене сукно, з якого шили верхній одяг (сіряки тощо). Микола.. одяг хоч і добру, а просту свиту сірого сукна (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 353); Сірий папір — папір низької якості. 1920 рік. 28 травня. Перший номер «Вістей» ВУЦВКу цілком на українській мові. Сірий папір, в якому на версі стружкир солома (Василь Еллан, II, 1958, 136). 2. Хмарний, похмурий (про погоду, ранок, день і т. ін.). Сьогодні сіра погода і йде дощ безперестанку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 323); Згадалась Орися Гармашівна, якою бачив її востаннє, в отой сірий осінній ранок (Андрій Головко, II, 1957, 436). 3. перен. Нічим не примітний, невиразний; безлиций. Сіра, ординарна людина здатна творити довкола собі подібних, вона навіває байдужість і смуток (Літературна Україна, 16.VII 1968, 1); На мій смак — все воно [видання «Рідний край», «Шершень»] сіре, мало цікаве, без ширшого світогляду, без темпераменту (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 289); — В нас тут колектив зовсім не сірий, більшість ветерани, з Інгульця прийшли, з інгулецької системи (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 190); // Позбавлений новизни; одноманітний; беззмістовний. [Аврелія:] Твоєю бути — се віддати значить і молодість, і душу, і красу.., а що за теє мати? Рабську долю, нудне, безглузде, сіре животіння! (Леся Українка, III, 1952, 285); На початку березня прийшов лист від Рєпніної.. і надовго зогрів і прикрасив його сірі будні (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 482); // Бідний за змістом (про художній твір, лекцію і т. ін.). Активний цаступ повела критика проти сірих, інертних, художньо немічних творів, ремісницьких підробок під літературу (Літературна Україна, 5.III 1963, 2); // Позбавлений виразності, яскравості, оригінальності. Сіра, штампована мова дослідження завжди свідчить про відсутність творчої самостійності, свіжих і оригінальних думок (Радянське літературознавство, 3, 1966, 91). 4. перен., заст. Який належить до непривілейованого класу; простий. Бажав би з людом сірим злитись, З'єднатись жеребом одним, Ураз радіть, ураз журитись, Докупи навіть вмерти з ним! (Павло Грабовський, I, 1959, 129); Тисяча сірих гречкосіїв — батьків і матерів майбутніх Кошових, Степаненків, Гнатенків і Ангелін — стояли перед гетьмансько-німецькими кулеметами (Олександр Довженко, I, 1958, 133); // Неосвічений, малокультурний. — Підеш, серце, за такого сірого та репаного мужика, як і твій батько (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 18). 5. Уживається як складова частина зоологічних, ботанічних, геологічних, технічних та інших назв, термінів. Сірі гуси в ірій, ірій По чотири, по чотири Полетіли (Тарас Шевченко, I, 1963, 232); Сонця не стало видно за птаством.. Крім чайок, були там качки-крохалі, і качка сіра.., і морські голуби... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 31); Здоровезний сірий український віл лежить і тихо ремигає (Олександр Довженко, I, 1958, 222); Сіра вільха; Сірий мармур; Сірі лісові ґрунти; Сірий чавун. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 229.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Сірий, -а, -е. 1) Сѣрый. Дівчинонько, сіра утко! Мет. 7. Сіра свита. Ном. № 2808. 2) сіре зілля. Раст. Trifolium repens L. ЗЮЗО. І. 139. Ум. сіренький, сіресенький.

Всесвітній словник української мови

Словник фразеологізмів сі́ра сви́та, заст., зневажл. Бідний селянин у дореволюційній Україні. — Нам треба з цієї сірої свити готувати і культурного хазяїна, і справжнього вояку (М. Стельмах).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Переклад: з української на англійську Сірий 1) grey; амер. gray сірий в яблуках (про коня) — dapple-grey 2)(безбарвний, нецікавий) dull 3) сірий дельфін — cow-fish

  сірий інфаркт — anemic [pale, white] infarct
  сірий кардинал — power broker
  сірий кит — devil-fish, grey whale, hardhead

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Сіріти

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії