Відмінності між версіями «Цяцянка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 29: Рядок 29:
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Обіцянка]====
+
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Обіцянка]====
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
 
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===

Поточна версія на 23:16, 24 листопада 2017

Цяцянка, -ки, ж. Игрушка, пустякъ. Обіцянка цяцянка, а дурневі радість. Ном. № 4515.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЦЯЦЯ́НКА, и, жін., розм., перев. у сполуч.: Обіцянка — цяцянка. Те саме, що цяцька 1. [Пузир:] Просіть від мене Калиновича... Нехай вибачить... Я дам благословення на шлюб з дочкою.. Обіцянка — цяцянка (Карпенко-Карий, II, 1960, 377); Частенько на ті збори приїжджали представники з Валок і Харкова. Майже всі вони обіцяли землю та волю селянам, і минчанам це подобалося. Та минали місяці, надходила осінь, а обіцянки залишалися цяцянками. Пани й багатії по-старому хазяйнували на своїх землях (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 92).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Цяцянка, -ки, ж. Игрушка, пустякъ. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. Ном. № 4515.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЦЯЦЯ́НКА, и, ж., розм., перев. у сполуч.: Обіця́нка — цяця́нка. Те саме, що цяцька 1. [Пузир:] Просіть від мене Калиновича… Нехай вибачить… Я дам благословення на шлюб з дочкою.. Обіцянка-цяцянка (К.-Карий, II, 1960, 377); Частенько на ті збори приїжджали представники з Валок і Харкова. Майже всі вони обіцяли землю та волю селянам, і минчанам це подобалося. Та минали місяці, надходила осінь, а обіцянки залишалися цяцянками. Пани й багатії по-старому хазяйнували на своїх землях (Минко, Моя Минківка, 1962, 92). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 257. Цяцянка, ки, ж. Игрушка, пустякъ. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. Ном. № 4515. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 441.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

цяцянка -и, ж., розм., перев. у сполуч.: •• Обіця́нка-цяця́нка — Те саме, що ця́цька 1.

Ілюстрації

Цяцянка.jpg Цяцянка1.jpg Цяцянка2.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Обіцянка

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Цяцянка або І́грашка — предмет, що використовується у грі. Іграшки зазвичай пов'язуються із дітьми та домашніми улюбленцями, однак іграшки звичні і для дорослих людей чи диких тварин. Багато предметів виготовляються як іграшки, однак гратися можна і предметами іншого призначення. Дитина може підняти якусь домашню річ і «літати» з нею, кажучи, що це літак, або ж тварина може гратися з шишкою, штовхаючи, кусаючи, ганяючи її і підкидаючи у повітря. Певні речі виробляються як такі, які можна колекціонувати і не призначені для того, щоб грати з ними.