|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | '''Жалітися, -ліюся, -єшся, '''''гл. ''Жаловаться. ''Жаліються молодиці, що ти шкоду робиш. ''Мет. 240. ''Школи й не жалілась, щоб що в неї боліло. ''Стор. Оп. II. 37. | | '''Жалітися, -ліюся, -єшся, '''''гл. ''Жаловаться. ''Жаліються молодиці, що ти шкоду робиш. ''Мет. 240. ''Школи й не жалілась, щоб що в неї боліло. ''Стор. Оп. II. 37. |
| | [[Категорія:Жа]] | | [[Категорія:Жа]] |
| − | ==== ЖАЛІТИСЯ ====
| |
| − | іюся, ієшся, недок.
| |
| − |
| |
| − | 1. Висловлювати невдоволення ким-, чим-небудь; скаржитися. Коля спотикався по дорозі й плакав, жаліючись, що болять ноги й хочеться спати (Степан Васильченко, I, 1959, 214); Лікар водив пальцями по всій черевній поверхні.., шукав бодай якихось ознак апендициту, на який жалівся хворий (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 9); * Образно. Голодний пес меланхолічно жаліється на життя (Юрій Яновський, I, 1958, 134).
| |
| − | 2. Висловлювати або подавати жалобу; скаржитися кому-небудь на когось. — Піп побіг жалітися інспекторові та свому начальству (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 307); — От же мені жалілись на вас і раділи, що я [становий] заступив на ваше місце: «Зразу, — кажуть, — полегкість стала» (Україна сміється, I, 1960, 15);
| |
| − | // розм. Наговорювати кому-небудь на когось. — І що то воно за мати, коли йде на сина жалітися? (Панас Мирний, II, 1954, 162); * Образно. Тільки сполохана річка.. мелодійним хлюпанням жалілась жовтому пісочкові на докучливих гостей.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 143).
| |
| − |
| |
| − | ==Ілюстрації==
| |
| − | <gallery>
| |
| − | Файл:XWmHv0iBTiw.jpg|описання до слову жалітися
| |
| − | </gallery>
| |
| − |
| |
| − | ==Медіа==
| |
| − | {{#ev:youtube|TjSsrBdfi-4}}.
| |
Версія за 14:42, 24 листопада 2017
Жалітися, -ліюся, -єшся, гл. Жаловаться. Жаліються молодиці, що ти шкоду робиш. Мет. 240. Школи й не жалілась, щоб що в неї боліло. Стор. Оп. II. 37.
