|
|
Рядок 1: |
Рядок 1: |
− | ==[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Словник Грінченка]==
| |
− |
| |
| '''Забавля́тися, -ля́юся, -єшся, '''''с. ''в. '''Забавитися, -влюся, -вишся, '''''гл. ''1) Забавляться, забавиться, развлекаться, развлечься. ''Прийде нічка осінняя, ні з ким забавлятись. ''Чуб. V. 26. 2) Замедляться, замедлиться, задерживаться, задержаться, замедлить. ''Прощай, милий мій синочку, да не забавляйся, за чотирі неділоньки додому вертайся. ''Нп. ''Пусти, мати, погуляти, я не забавлюся, тільки хлопців потуманю і назад вернуся. ''Чуб. V. 685. ''Воно ще не світа, але день не забавиться. ''Каменецк. у. | | '''Забавля́тися, -ля́юся, -єшся, '''''с. ''в. '''Забавитися, -влюся, -вишся, '''''гл. ''1) Забавляться, забавиться, развлекаться, развлечься. ''Прийде нічка осінняя, ні з ким забавлятись. ''Чуб. V. 26. 2) Замедляться, замедлиться, задерживаться, задержаться, замедлить. ''Прощай, милий мій синочку, да не забавляйся, за чотирі неділоньки додому вертайся. ''Нп. ''Пусти, мати, погуляти, я не забавлюся, тільки хлопців потуманю і назад вернуся. ''Чуб. V. 685. ''Воно ще не світа, але день не забавиться. ''Каменецк. у. |
| [[Категорія:За]] | | [[Категорія:За]] |
− |
| |
− | ==Сучасні словники==
| |
− | ===[http://sum.in.ua/p/3/14/1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)]===
| |
− |
| |
− | '''ЗАБАВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ЗАБАВИТИСЯ, влюся, вишся'''; мн. '''забавляться'''; док.
| |
− |
| |
− | 1. тільки недок. Проводити час у розвагах, забавах; розважатися, веселитися. Тут всі по волі забавлялись, Пили, іграли, женихались (Іван Котляревський, I, 1952, 115); Ми забавлялись до З години ночі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 413); // Гратися, бавитися (про дітей). — Я була дитина, Я гралася, забавлялась (Тарас Шевченко, I, 1951, 356); В синьому присмерку вулиця тоне.. Годі тобі забавлятися, доню, Очки веселі заплющ (Терень Масенко, Як пахне земля, 1958, 18); // чим. Мати що-небудь як забавку або розвагу. Поки дитина забавлялася його здоровенними сивими усами, він [дід] йому [онуку] розказував грізні приповісті про давні чвари... (Панас Мирний, I, 1949, 185); Отак забавляючись розмовами, дійшли [Гордій і Орися] до свого комбайна (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 20); Після обіду Якилинка забавилась лялькою (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 169).
| |
− |
| |
− | 2. діал. Затримуватися. Ой їдь, та їдь, мій миленький, та не забавляйся, На конику вороненькім назад ворочайся (Думи та історичні пісні, 1941, 199); [Тетяна:] Будь ласка, Василю, увійдіть до нашої хати, ..хоть на короткий час, не забавитесь... (Марко Кропивницький, V, 1959, 133); — Якби я забавилася, то на мене не ждіть (Ольга Кобилянська, III, 1956, 468).
| |
− |
| |
− | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Словник синонімів]===
| |
− |
| |
− | '''ВЕСЕЛИ́ТИСЯ''' (проводити час у розвагах, веселощах), '''ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, РОЗВАЖА́ТИСЯ, ЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ.''' - Док.: '''розвесели́тися, заба́витися, розва́житися'''. Еней один не веселився, йому немиле все було (І. Котляревський); - Напрацюєшся цілий тиждень - у неділю хочеться одпочити, розвеселитися... (М. Коцюбинський); Тут всі по волі забавлялись (І. Котляревський); Веселе козацтво розважалося (Я. Качура); - Радіти треба всьому дому. Співати й звеселятися, Іване Володимировичу (О. Довженко); - Пор. раді́ти.
| |
− |
| |
− | '''ГРА́ТИСЯ''' (проводити час в іграх, забавах), '''БА́ВИТИСЯ, ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, ГРА́ТИ'''розм., '''ГУЛЯ́ТИ'''розм.,'''ГУЛЯ́ТИСЯ'''розм., '''ПРИБАВЛЯ́ТИСЯ'''розм. рідше,'''ГАРЮВА́ТИ'''діал.Йдуть малята гратись на лужок (В. Бичко); Була в мене одним одна менша сестра, але така вередлива та плаксива, що й гулять і бавитися з нею було не можна (І. Нечуй-Левицький); Я була дитина, Я гралася, забавлялась, А вона [мати] все в’яла (Т. Шевченко); З подругами ніколи не грала [Маруся] і вже.. до них і не виходила (Г. Квітка-Основ’яненко); Біліцуцики гуляють на соломі (М. Рильський); Партія дівчаток.. гулялася була на одшибі (А. Кримський); У сушарні.. Прибавлялись гайдуцькі синки (П. Воронько); На толоці пастухи.. Гарюють, борюкаються, як це й завжди водиться на пасьбі (А. Головко). - Пор. I. пустува́ти.
| |
− |
| |
− | '''ЗАТРИ́МУВАТИСЯ''' (перебувати де-небудь довше, ніж передбачалося, ніж потрібно, можна), '''ЗАДЕ́РЖУВАТИСЯ, БАРИ́ТИСЯ, ГА́ЯТИСЯ, ЗАГА́ЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ЗАБА́РЮВАТИСЯ'''розм., '''ЗАБАРЯ́ТИСЯ'''розм., '''ДЛЯ́ТИСЯ'''розм., '''НАМИНА́ТИСЯ'''розм., '''ЗАГРУЗА́ТИ'''розм., '''ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ'''діал., '''ЗАБАВЛЯ́ТИ'''діал., '''ЗАБА́РЮВАТИ'''рідко, '''ЗАБАРЯ́ТИ'''рідко. - Док.: затри́матися, заде́ржатися, забари́тися, зага́ятися, припізни́тися, загру́знути, заба́витися, заба́вити, забари́ти. Остап не став більше затримуватись, бо й так часу обмаль (А. Головко); Старалася [Домініка] все по надвірку вештатися, аби не задержуватися в кухні (О. Кобилянська); Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (А. Головко); - Іди, доню, та й не гайся, На улицю, та й вертайся! (Пісні та романси); - Де ж це моя Настуся загаялася? - сказала Зінька (І. Нечуй-Левицький); Він збирався до інституту, де мали відбутися позачергові заняття. - Гляди ж, не забаряйся! - підкреслила Катерина (Г. Коцюба); - Всі засмутились від перспективи надовго загрузнути в цьому висілку (Я. Баш); - Якби я забавилася, то на мене не ждіть (О. Кобилянська); Треба ще буде у Відні та в Мілані забавити конечне для залагодження справ літературних (Леся Українка); Чого се я такеньки і чим зажурилась? Хіба ж я не знала Катрі, що вона до світу забарить? (Марко Вовчок).
| |
− |
| |
− | '''ПУСТУВА́ТИ''' (перев. про дітей - розважаючись, бавитися, гратися), '''БА́ЛУВАТИСЯ, ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, БЕШКЕТУВА́ТИ, ЖИРУВА́ТИ'''підсил.,'''ДИТИ́НИТИСЯ'''розм.,'''ДИТИНІ́ТИ'''розм.,'''КАЗИ́ТИСЯ'''підсил. розм.,'''ДУРІТИ'''підсил. розм.,'''ШАЛІ́ТИ'''підсил.рідше,'''ГАРЮВА́ТИ'''підсил. діал.,'''ТЛУМИ́ТИСЯ'''діал., '''ЗБИТКУВА́ТИ[ЗБИТКУВА́ТИСЯ]'''діал.,'''ГАЙДАБУ́РИТИ'''діал.Зінька звикла.., щоб коло неї говорили, співали, щоб у хаті пустували та бавились діти (І. Нечуй-Левицький); Після цього ті учні, які найбільше кричать та балуються на перервах, зажурились (О. Донченко); Всі веселяться та забавляються, як кому припало до вподоби (І. Нечуй-Левицький); - Ми з братом жирували й розбили макітру з тістом (Григорій Тютюнник); Сміялися [хлопці] разом з усіма, співали, бігли в море, хлюпоталися там, обливалися водою, просто-таки казилися, немов маленькі (Ю. Збанацький); - Надвір шаліти! - гукнув старий (А. Свидницький); На толоці пастухи.. гарюють, борюкаються, як це й завжди водиться на пасьбі (А. Головко); Збігають [хлопчики] до моря, кидають у воду галькою, верещать, тлумляться (Р. Іваничук); - Ей, Влодзю, що з тебе буде? .. У школі збиткуєш, - підеш, небоже, гуси пасти (О. Маковей). - Пор. I. весели́тися, 1. гра́тися.
| |
− |
| |
− | ==Ілюстрації==
| |
− | [[Файл:Zabava1221117.jpg|140px]] [[Файл:Zabava221117.jpg|140px]] [[Файл:Zabava2221117.jpg|140px]]
| |
− |
| |
− | ==Джерела та література==
| |
− | [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.] — Т. 3. — С. 14.
| |
− |
| |
− | [http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.] — Т. 2. — С. 2.
| |
− | ==Зовнішні посилання==
| |
− |
| |
− | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
| |
− | сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
| |