Відмінності між версіями «Півчий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''ПІ́ВЧИЙ''', чого, чол. Учасник церковного хору. — Аж з других сіл приходять до нас до церкви, щоб послухати моїх півчих (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 71); Священик править молебень. Замість півчих співає псаломщик (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 27). | |
| + | ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 390. | ||
| + | '' | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 10:36, 24 листопада 2017
Півчий, -чого, м. Пѣвчій. Ми святого Петра півчі. Грин. І. 3. Я вас добре знаю, бо ви півчі. Левиц. Пов. 29.
Зміст
Сучасні словники
ПІ́ВЧИЙ, чого, чол. Учасник церковного хору. — Аж з других сіл приходять до нас до церкви, щоб послухати моїх півчих (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 71); Священик править молебень. Замість півчих співає псаломщик (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 27). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 390.
Ілюстрації
|
|
|
|
