|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | '''Трісочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''тріска. ''' | | '''Трісочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''тріска. ''' |
| − | ТРІ́СОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до тріска. — Назбирає [син] трісочок оце та й майструє хатку чи там хлівець (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 16); Трахкотіли терниці, сипалась костриця на землю, і на Ілька летіли легенькі біленькі трісочки (Андрій Головко, II, 1957, 28); Сірник ледве тремтів у руці Аксель, яка, схилившись на коліна, стежила за вогником, що поволеньки скручував білу трісочку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 267); — Я поб'ю на тобі оце мотовило на трісочки, як ти не впиниш своєї жінкиї (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299); * У порівняннях. Задня керма хруснула, мов трісочка (Гнат Хоткевич, II, 1966, 391); Шхуну знов кидало з хвилі на хвилю, як трісочку (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 288).
| |
| − | = Тлумачний словник =
| |
| − | 1) Відколотий, відбитий шматок чого-небудь твердого; осколок. || Осколок снаряда, бомби і т. ін. || чого, перен., рідко. Те, що збереглося від минулого; залишки, уривки чого-небудь.
| |
| − | 2) Тонка тріска, перев. сухого дерева. || Така тріска, якою освітлювали хати в давнину; лучина.
| |
| − | 3) Тонка, гостра трісочка, гострий відламок металу, скла і т. ін., які застряли у шкірі, тілі; скабка.
| |
| − | 4) Тонкий загострений довгастий кристал льоду, інею тощо.
| |
| − | 5) перев. мн. Яскраві відблиски світла, звичайно на воді; полиски. || Найдрібніші частинки речовини, що горить або жевріє; іскри.
| |
| − | 6) перев. мн. Краплі жиру на поверхні рідини.
| |
| − | 7) розм. Те саме, що більмо.
| |
| − | 8) Деталь прядки на верхньому веретені.
| |
| − | 9) діал. Скойка.
| |
| − | 10) діал. Кремінь у рушниці.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| | [[Категорія:Тр]] | | [[Категорія:Тр]] |
