Відмінності між версіями «Смерк»

Поточна версія на 01:58, 24 листопада 2017

Смерк, -ку, ж. Сумерки. Употр. только съ предл. до: До самого смерку їхав. Покопала до смерку. Чуб. V. 415.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СМЕРК, у, чол. Те саме, що смеркання 1,2. Перед смерком я вийшов на берег (Олесь Донченко, VI, 1957, 289); Сонце сіло за Черепанову гору, запав смерк (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 59); * Образно. Блиск і свист протнули смерк, Жар сузір померк (Микола Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 34); * У порівняннях. Біла снігова імла стояла над просторами, наче чудернацький білий смерк (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 590). ♦ Від (од) світання до смерку див. світання; До смерку — до настання темноти. До самого смерку бились козаки та пани на герцях. І тільки чорна ніч розвела ворогів на обидва боки (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 242); Часом Дарка так і до смерку ждала, а Юзя не приходила... Дарка почала «вичитувати» панні, ледве тая прийшла. — Чом ви-те, панно, не вийшли зараз по обіді? (Леся Українка, III, 1952, 632); З (од, від) ранку до смерку див. ранок; На смерку — коли смеркає. Одного вечора, вже на смерку, надумав я за озеро.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Смерк, -ку, ж. Сумерки. Употр. только съ предл. до: До самого смерку їхав. Покопала до смерку. Чуб. V. 415.

СЛОВОПЕДІЯ Фразеологічний словник української мови

СМЕРК від світа́нку (світа́ння) до смерка́ння (до смерку́). З ранку до вечора; цілий день. Від світанку до смеркання стригла вона ярок і баранів, які лежали перед нею зі зв’язаними ногами (З. Тулуб); — Коли з добрим напарником, то копійок тридцять п’ять — сорок випиляю, це від світання до смерку (М. Стельмах); // Весь час. Чоловік кинув роботу, і від світання до смеркання корили та лаяли його (М. Коцюбинський).

з (від) ра́нку (ра́ння) до (са́мого) ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі). Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа); (Шинкарка:) Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський); Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко); Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку дотемна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко); Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах);

Ілюстрації

Медіа

Цікаві факти

Смер, оптичне явище, спостережуване в атмосфері перед сходом і після заходу сонця; плавний перехід від денного світла до нічного мороку або назад. С. характеризуються зорею, яка в цей час спостерігається на небесному зведенні за відсутності хмар; при всякій погоді зоря створює на земній поверхні розсіяне (смеркове) освітлення. Тривалість С. визначається кутом між напрямом видимого добового руху сонця по небесному зведенню і горизонтом, унаслідок чого вона залежить від географічної широти місця: чим ближче до екватора, тим коротше С. Кроме того, тривалість С. залежить від відміни сонця. У зонах земної кулі, досить віддалених від екватора, влітку сонце занурюється під горизонт лише на невеликий кут, вечірні С. змикаються з уранішніми, і нічний морок зовсім не настає; це явище відоме під назвою білих ночей.

Див. також

[1]