Відмінності між версіями «Рахуба»
(добавила видео) |
(абзац) |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
РАХУ́БА, и, жін., розм. | РАХУ́БА, и, жін., розм. | ||
1. заст. Лічба, рахування. [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу. Мошко, ну, та нічого — за спину не ллє, починай знову (Степан Васильченко, III, 1960, 187); [Нартал (до Руфіна):] Чималі тут проценти, як я бачу, та ще й якась заплутана рахуба! (Леся Українка, II, 1951, 482). | 1. заст. Лічба, рахування. [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу. Мошко, ну, та нічого — за спину не ллє, починай знову (Степан Васильченко, III, 1960, 187); [Нартал (до Руфіна):] Чималі тут проценти, як я бачу, та ще й якась заплутана рахуба! (Леся Українка, II, 1951, 482). | ||
| − | ♦ Рахуби не дати кому, чому: а) не змогти порахувати кого-, що-небудь; б) не змогти справитися, впоратися з ким-, чим-небудь. На третьому році лишився [батько] круглим сиротою. Жив у тітки — не любила: своїм рахуби не дасть, а ще й він зайвим ротом (Андрій Головко, II, 1957, 389). | + | ==♦ Рахуби не дати кому, чому: а) не змогти порахувати кого-, що-небудь; б) не змогти справитися, впоратися з ким-, чим-небудь. На третьому році лишився [батько] круглим сиротою. Жив у тітки — не любила: своїм рахуби не дасть, а ще й він зайвим ротом (Андрій Головко, II, 1957, 389). |
2. заст. Розрахунок (у 4 знач.), міркування. Думки його губилися в смілих рахубах (Іван Франко, VIII, 1952, 211). | 2. заст. Розрахунок (у 4 знач.), міркування. Думки його губилися в смілих рахубах (Іван Франко, VIII, 1952, 211). | ||
| − | ♦ Добрати рахуби в чому — зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь. Він був грамотій і міг добрати рахуби в тому, що відбувалось у церкві (Іван Микитенко, II, 1957, 538); Не братися (не входити, не йти) в рахубу — бути таким, якого не беруть до уваги. Знайомі студенти на Полтавщині не бралися в рахубу (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 104); Може, й вік дерева обчислювався тисячоліттями — роки тут не входили в рахубу (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 40). | + | ==♦ Добрати рахуби в чому — зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь. Він був грамотій і міг добрати рахуби в тому, що відбувалось у церкві (Іван Микитенко, II, 1957, 538); Не братися (не входити, не йти) в рахубу — бути таким, якого не беруть до уваги. Знайомі студенти на Полтавщині не бралися в рахубу (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 104); Може, й вік дерева обчислювався тисячоліттями — роки тут не входили в рахубу (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 40). |
==СИНОНІМИ== | ==СИНОНІМИ== | ||
РАХУВА́ННЯ, ЛІК, ЛІЧБА́, ЛІЧЕННЯ[ЛІЧІ́ННЯ], ЧИ́СЛЕННЯ, РАХУ́БАзаст., РАХУ́НОКрозм.Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (М. Томчаній); Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам (М. Рильський); За ці вечори в нього від лічби опухли очі (М. Стельмах); І тут він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб числення (І. Франко); [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого - за спину не ллє, починай знову (С. Васильченко); "Дядькові" доводилось ще раз вести рахунок і під сміх людей признаватися, що таки збився з лічби (М. Стельмах). - Пор. 1. рахува́ти. | РАХУВА́ННЯ, ЛІК, ЛІЧБА́, ЛІЧЕННЯ[ЛІЧІ́ННЯ], ЧИ́СЛЕННЯ, РАХУ́БАзаст., РАХУ́НОКрозм.Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (М. Томчаній); Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам (М. Рильський); За ці вечори в нього від лічби опухли очі (М. Стельмах); І тут він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб числення (І. Франко); [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого - за спину не ллє, починай знову (С. Васильченко); "Дядькові" доводилось ще раз вести рахунок і під сміх людей признаватися, що таки збився з лічби (М. Стельмах). - Пор. 1. рахува́ти. | ||
Версія за 00:34, 24 листопада 2017
Рахуба, -би, ж. 1) Счетъ, отчеть, разсчетъ. Як ударив в губу, то й розбив всю рахубу. Ном. № 5813. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. Ком. І. 49. Рахуби не дам. а) не могу счесть, б) ничего не могу подѣлать. Ном. № 6666. 2) Разсчетъ, соображеніе. Не прийдеться рахуба до чуба. Ном. 3) Возня, хлопоты. Буде ще з ним рахуба. Оце рахуба!
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках РАХУ́БА, и, жін., розм. 1. заст. Лічба, рахування. [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу. Мошко, ну, та нічого — за спину не ллє, починай знову (Степан Васильченко, III, 1960, 187); [Нартал (до Руфіна):] Чималі тут проценти, як я бачу, та ще й якась заплутана рахуба! (Леся Українка, II, 1951, 482). ==♦ Рахуби не дати кому, чому: а) не змогти порахувати кого-, що-небудь; б) не змогти справитися, впоратися з ким-, чим-небудь. На третьому році лишився [батько] круглим сиротою. Жив у тітки — не любила: своїм рахуби не дасть, а ще й він зайвим ротом (Андрій Головко, II, 1957, 389). 2. заст. Розрахунок (у 4 знач.), міркування. Думки його губилися в смілих рахубах (Іван Франко, VIII, 1952, 211). ==♦ Добрати рахуби в чому — зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь. Він був грамотій і міг добрати рахуби в тому, що відбувалось у церкві (Іван Микитенко, II, 1957, 538); Не братися (не входити, не йти) в рахубу — бути таким, якого не беруть до уваги. Знайомі студенти на Полтавщині не бралися в рахубу (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 104); Може, й вік дерева обчислювався тисячоліттями — роки тут не входили в рахубу (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 40).
СИНОНІМИ
РАХУВА́ННЯ, ЛІК, ЛІЧБА́, ЛІЧЕННЯ[ЛІЧІ́ННЯ], ЧИ́СЛЕННЯ, РАХУ́БАзаст., РАХУ́НОКрозм.Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (М. Томчаній); Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам (М. Рильський); За ці вечори в нього від лічби опухли очі (М. Стельмах); І тут він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб числення (І. Франко); [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого - за спину не ллє, починай знову (С. Васильченко); "Дядькові" доводилось ще раз вести рахунок і під сміх людей признаватися, що таки збився з лічби (М. Стельмах). - Пор. 1. рахува́ти.
Ілюстрації
Медіа
.
