Відмінності між версіями «Сопух»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Со]] | [[Категорія:Со]] | ||
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучастінсть | підрозділ=Іститут філології}} | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучастінсть | підрозділ=Іститут філології}} | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | СОПУ́Х, а, чол., діал. Сморід. Ця духота й цей сопух запаморочували доразу кожного свіжого, що входив до хати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 313); На нього дихнула моторошна глибінь ями важким солодкуватим сопухом (Петро Колесник, Терен.., 1959, 59). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 462. | ||
Версія за 22:47, 23 листопада 2017
Сопух, -ха, м. Зловоніе, испареніе. Угор. Шух. I. 112. Сопухи від сіна душать мене. Ананьев. у. Треба зробити діру, щоб сопухи виходили. Ананьев. у. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучастінсть | підрозділ=Іститут філології}}
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках СОПУ́Х, а, чол., діал. Сморід. Ця духота й цей сопух запаморочували доразу кожного свіжого, що входив до хати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 313); На нього дихнула моторошна глибінь ями важким солодкуватим сопухом (Петро Колесник, Терен.., 1959, 59). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 462.
