Відмінності між версіями «Собі»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
част., розм. Уживається при дієсловах, а також при інших словах, які виступають у ролі присудка, підкреслюючи, що дія відбувається вільно, незалежно. Стануть собі [закохані], обіймуться, — Співа соловейко; Послухають, розійдуться, — Обоє раденькі (Тарас Шевченко, I, 1963, 56); Улітку наша річка обміліла Пливе собі ліниво (Максим Рильський, I, 1960, 248); Ви бачите, як він [майстер] коло печі ходить, збоку вам здається, що він лікар собі, маленький біленький лікар (Юрій Яновський, II, 1958, 241); Жила проти нас міщаночка.. Було, як не побачиш, весела собі, щебетлива (Марко Вовчок, I, 1955, 261). | част., розм. Уживається при дієсловах, а також при інших словах, які виступають у ролі присудка, підкреслюючи, що дія відбувається вільно, незалежно. Стануть собі [закохані], обіймуться, — Співа соловейко; Послухають, розійдуться, — Обоє раденькі (Тарас Шевченко, I, 1963, 56); Улітку наша річка обміліла Пливе собі ліниво (Максим Рильський, I, 1960, 248); Ви бачите, як він [майстер] коло печі ходить, збоку вам здається, що він лікар собі, маленький біленький лікар (Юрій Яновський, II, 1958, 241); Жила проти нас міщаночка.. Було, як не побачиш, весела собі, щебетлива (Марко Вовчок, I, 1955, 261). | ||
♦ Знай собі — не зважаючи ні на що, ні на кого. Ніби в хаті, На холоді сердешна мати Під тином, знай собі, сидить (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); І (й) собі — також, слідом за кимсь, у свою чергу. — Якове! о Якове! — кличу. Мовчить, неначе не чує, спить. Тоді я й собі на бік, та й справді заснув (Марко Вовчок, I, 1955, 74); Розсердився старий, гримнув дверима, пішов. А Карпо й собі надувся, мов індик (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 302); Нічого собі: а) (при дієсл.) досить добре, непогано. Годують нічого собі, в 11 сніданок з 4 страв, в 6 обід з 6 страв, фрукти і кава (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 348); б) (при ім.) такий, як треба, досить добрий, непоганий. Нічого собі хазяїн Микола вдався (Борис Грінченко, I, 1963, 316); — Воно й справді кава нічого собі (Гнат Хоткевич, II, 1966, 11) | ♦ Знай собі — не зважаючи ні на що, ні на кого. Ніби в хаті, На холоді сердешна мати Під тином, знай собі, сидить (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); І (й) собі — також, слідом за кимсь, у свою чергу. — Якове! о Якове! — кличу. Мовчить, неначе не чує, спить. Тоді я й собі на бік, та й справді заснув (Марко Вовчок, I, 1955, 74); Розсердився старий, гримнув дверима, пішов. А Карпо й собі надувся, мов індик (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 302); Нічого собі: а) (при дієсл.) досить добре, непогано. Годують нічого собі, в 11 сніданок з 4 страв, в 6 обід з 6 страв, фрукти і кава (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 348); б) (при ім.) такий, як треба, досить добрий, непоганий. Нічого собі хазяїн Микола вдався (Борис Грінченко, I, 1963, 316); — Воно й справді кава нічого собі (Гнат Хоткевич, II, 1966, 11) | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Версія за 22:04, 23 листопада 2017
Собі, мѣст. дат. пад. отъ себе. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1. част., розм. Уживається при дієсловах, а також при інших словах, які виступають у ролі присудка, підкреслюючи, що дія відбувається вільно, незалежно. Стануть собі [закохані], обіймуться, — Співа соловейко; Послухають, розійдуться, — Обоє раденькі (Тарас Шевченко, I, 1963, 56); Улітку наша річка обміліла Пливе собі ліниво (Максим Рильський, I, 1960, 248); Ви бачите, як він [майстер] коло печі ходить, збоку вам здається, що він лікар собі, маленький біленький лікар (Юрій Яновський, II, 1958, 241); Жила проти нас міщаночка.. Було, як не побачиш, весела собі, щебетлива (Марко Вовчок, I, 1955, 261). ♦ Знай собі — не зважаючи ні на що, ні на кого. Ніби в хаті, На холоді сердешна мати Під тином, знай собі, сидить (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); І (й) собі — також, слідом за кимсь, у свою чергу. — Якове! о Якове! — кличу. Мовчить, неначе не чує, спить. Тоді я й собі на бік, та й справді заснув (Марко Вовчок, I, 1955, 74); Розсердився старий, гримнув дверима, пішов. А Карпо й собі надувся, мов індик (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 302); Нічого собі: а) (при дієсл.) досить добре, непогано. Годують нічого собі, в 11 сніданок з 4 страв, в 6 обід з 6 страв, фрукти і кава (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 348); б) (при ім.) такий, як треба, досить добрий, непоганий. Нічого собі хазяїн Микола вдався (Борис Грінченко, I, 1963, 316); — Воно й справді кава нічого собі (Гнат Хоткевич, II, 1966, 11)
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
