Відмінності між версіями «Безвічний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Безвічний, -а, -е.''' Вѣковѣчный, безконечный. ''Твої сестри — зорі безвічнії по-під небом п...) |
(Постійно існуючий) |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Бе]] | [[Категорія:Бе]] | ||
| + | |||
| + | БЕЗВІ́ЧНИЙ- Який не перестає існувати; вічний, довічний. А тим часом Твої [місяця] сестри — зорі, Безвічнії, попід небом Попливуть, засяють (Тарас Шевченко, II, 1953, 372); У віршах періоду заслання Шевченко оспівує Україну, але не безвічну, не абстрактну, а «безталанну», «убогу», яка віками стогнала під ярмом визискувачів (Історія української літератури, I, 1954, 249). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 122. | ||
| + | |||
| + | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ Інститут мистецтв}} | ||
Версія за 20:48, 23 листопада 2017
Безвічний, -а, -е. Вѣковѣчный, безконечный. Твої сестри — зорі безвічнії по-під небом попливуть, засяють. Шевч.
БЕЗВІ́ЧНИЙ- Який не перестає існувати; вічний, довічний. А тим часом Твої [місяця] сестри — зорі, Безвічнії, попід небом Попливуть, засяють (Тарас Шевченко, II, 1953, 372); У віршах періоду заслання Шевченко оспівує Україну, але не безвічну, не абстрактну, а «безталанну», «убогу», яка віками стогнала під ярмом визискувачів (Історія української літератури, I, 1954, 249). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 122.
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ Інститут мистецтв}}
