Відмінності між версіями «Обіцянка»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
ОБІЦЯ́НКА, и, жін. Добровільно дане зобов'язання зробити що-небудь. Обіцянка — цяцянка, а дурневі — радість (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 255); Тепер вже я краще ніяких милих обіцянок не буду давати (Леся Українка, V, 1950, 97); Минула весна, і Кармелюк почав виконувати свою обіцянку (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 103). | ОБІЦЯ́НКА, и, жін. Добровільно дане зобов'язання зробити що-небудь. Обіцянка — цяцянка, а дурневі — радість (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 255); Тепер вже я краще ніяких милих обіцянок не буду давати (Леся Українка, V, 1950, 97); Минула весна, і Кармелюк почав виконувати свою обіцянку (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 103). | ||
| − | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934- prjamec.html Словник української мови за редакцією | + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934- prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== |
| − | Б.Д.Грінченка]=== | + | |
Обіцянка, -ки, ж. Обѣщаніе. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. | Обіцянка, -ки, ж. Обѣщаніе. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. | ||
| − | |||
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
ОБІЦЯ́НКА, и, ж. Добровільно дане зобов’язання зробити що-небудь. Обіцянка — цяцянка, а дурневі — радість (Укр.. присл.., 1955, 255); Тепер вже я краще ніяких милих обіцянок не буду давати (Л. Укр., V, 1956, 97); Минула весна, і Кармелюк почав виконувати свою обіцянку (Кучер, Пов. і опов., 1949, 103). | ОБІЦЯ́НКА, и, ж. Добровільно дане зобов’язання зробити що-небудь. Обіцянка — цяцянка, а дурневі — радість (Укр.. присл.., 1955, 255); Тепер вже я краще ніяких милих обіцянок не буду давати (Л. Укр., V, 1956, 97); Минула весна, і Кармелюк почав виконувати свою обіцянку (Кучер, Пов. і опов., 1949, 103). | ||
Версія за 20:38, 23 листопада 2017
Обіцянка, -ки, ж. Обѣщаніе. Обіцянка цяцянка, а дурневі радість. Ном.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОБІЦЯ́НКА, и, жін. Добровільно дане зобов'язання зробити що-небудь. Обіцянка — цяцянка, а дурневі — радість (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 255); Тепер вже я краще ніяких милих обіцянок не буду давати (Леся Українка, V, 1950, 97); Минула весна, і Кармелюк почав виконувати свою обіцянку (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 103).
prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Обіцянка, -ки, ж. Обѣщаніе. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ОБІЦЯ́НКА, и, ж. Добровільно дане зобов’язання зробити що-небудь. Обіцянка — цяцянка, а дурневі — радість (Укр.. присл.., 1955, 255); Тепер вже я краще ніяких милих обіцянок не буду давати (Л. Укр., V, 1956, 97); Минула весна, і Кармелюк почав виконувати свою обіцянку (Кучер, Пов. і опов., 1949, 103).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
обіцянка Толкование Перевод обіцянка -и, ж. Добровільно дане зобов'язання зробити що-небудь.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
Обітниця
Зовнішні посилання
Матеріал з Вікіпедії
Обіцянка — добровільно дане зобов'язання зробити що-небудь.
