Відмінності між версіями «Властивий»
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | Всесвітній словник української мови | + | ===[Всесвітній словник української мови]=== |
| − | Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) | + | ===[Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [https://uk.worldwidedictionary.org/властивий Всесвітній словник української мови] | + | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/властивий Всесвітній словник української мови]=== |
| − | [http://sum.in.ua/s/vlastyvyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | + | ===[http://sum.in.ua/s/vlastyvyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 19:48, 23 листопада 2017
Властивий, -а, -е. Свойственный.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВЛАСТИ́ВИЙ, а, е.
1. кому, чому. Характерний для кого-, чого-небудь; притаманний. Побачивши мене, вона зараз вдалася до мене з фамільярністю, властивою старим слугам (Леся Українка, III, 1952, 603); Кристалічним тілам властива решітчаста структура (Наука і життя, 10, 1956, 10).
2. заст. Справжній, дійсний. Він і сам насилу догадувався, що пише властиву історію за себе й за свою Олесю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 153); Його називали Банатом, властиве ж ім'я його було Гриць (Лесь Мартович, Тв., 1954, 58). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 703.
Всесвітній словник української мови
Всесвітній словник української мови
ВЛАСТИ́ВИЙкому, чому (який виражає постійну ознаку кого-, чого-небудь), ХАРАКТЕ́РНИЙдля кого-чого,ПРИТАМА́ННИЙ, ПИТО́МИЙрідше.Романтизм вивітрюється, його вигонять навіть з найбільш властивих йому меж кохання (С. Васильченко); Мішель йшов повільно, ліниво перевалюючись з ноги на ногу - такою характерною для моряків усіх флотів світу ходою (Ю. Смолич); Максимові Рильському завжди були притаманні любов до людини, природи,.. почуття краси життя (з журналу); Уміння перевтілюватися - питома риса актора. СПРА́ВЖНІЙ (такий, який є насправді, в дійсності), РЕА́ЛЬНИЙ, І́СТИННИЙ, ДІ́ЙСНИЙ, ФАКТИ́ЧНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ДОСТЕМЕ́ННИЙрозм., СПРАВДЕ́ШНІЙрозм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., НЕСТЕМЕ́ННИЙрозм., СУ́ЩИЙ розм., ВЛАСТИ́ВИЙзаст., ІСТО́ТНИЙ заст., СУ́ТИЙрідше; ЩИ́РИЙ (про людину - для посилення якоїсь її ознаки). Тут уже справжній схід, європейців не видко, сліпі доми з гаремами (М. Коцюбинський); І це була істинна правда: сколихнулось велике народне море (М. Стельмах); Скільки дійсних випадків і казок, і кривавих легенд було розказано цієї ночі попід тинами (А. Головко); Іван був неодмінним учасником цих прогулянок і фактичним організатором їх (П. Колесник); Венера, як правдива мати, Для сина рада все оддати (І. Котляревський); Сердешна дитина! Обідране; ледве, ледве Несе ноженята... (Достеменний син Катрусі) (Т. Шевченко); Він не дозволить задля всіляких бутафорських планів ламати справдешні плани і графіки (Ю. Мушкетик); На йому мужицька одежа, а з лиця зовсім пан, неначе на козлах сидів переодягнений за наймита справдішній панок (І. Нечуй-Левицький); Зате Владко був, можна сказати, властивим левом теперішньої оборони (І. Франко); З афектованим рухом щирого сицилійця він підняв руку (М. Коцюбинський).
Ілюстрації
|
|
