Відмінності між версіями «Стражниця»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| + | стражниця -і, ж., заст. - Приміщення для сторожа або військових вартових. | ||
| + | стражниця «міська тюрма в Дрогобичі»[ І, 270] (з поль. strażnica «пожарно-сторожова вежа в місті», до чесь. straż «сторожіння») | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 748. | ||
| + | СТРА́ЖНИЦЯ, і, жін., заст. Приміщення для сторожа або військових вартових. Ключника заведено до стражниці і положено на голих дошках тапчана (Іван Франко, II, 1950, 284). | ||
| + | |||
| + | Словник Бориса Грінченка | ||
| + | Стражниця, -ці, ж. Караульня, сторожевая будка, башня. А ждав би я мов воїн у стражниці. К. Іов. 31. | ||
| + | |||
| + | Орфографічний словник української мови | ||
| + | стра́жниця - іменник жіночого роду, приміщення для сторожа. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 20:48, 23 листопада 2017
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. стражниця -і, ж., заст. - Приміщення для сторожа або військових вартових. стражниця «міська тюрма в Дрогобичі»[ І, 270] (з поль. strażnica «пожарно-сторожова вежа в місті», до чесь. straż «сторожіння»)
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 748. СТРА́ЖНИЦЯ, і, жін., заст. Приміщення для сторожа або військових вартових. Ключника заведено до стражниці і положено на голих дошках тапчана (Іван Франко, II, 1950, 284).
Словник Бориса Грінченка Стражниця, -ці, ж. Караульня, сторожевая будка, башня. А ждав би я мов воїн у стражниці. К. Іов. 31.
Орфографічний словник української мови стра́жниця - іменник жіночого роду, приміщення для сторожа.
Ілюстрації
|
|
|
|
