Відмінності між версіями «Тьохкання»
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
[[Файл:Http://politikus.ru/uploads/posts/2013-05/1369948609 ptica-solovey.jpg|міні|Тьохкання]] | [[Файл:Http://politikus.ru/uploads/posts/2013-05/1369948609 ptica-solovey.jpg|міні|Тьохкання]] | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="http://politikus.ru/uploads/posts/2013-05/1369948609_ptica-solovey.jpg" | ||
| + | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець.PNG|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець.PNG|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець1.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець1.png|x140px]] | ||
Версія за 18:49, 23 листопада 2017
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТЬО́ХКАННЯ, я, сер. Дія за значенням тьохкати 1 і звуки, утворювані цією дією. Лагідне сяяння місяця, тихі розмови, радісні мовчанки під дзвінке тьохкання соловейка.., — все це промайнуло в одну мить в її запаленому мозку (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 61); Тьохкання так напливало й хлюпало з усіх боків, що хлопцеві здавалося, буцім у кожному кущі калини сидить соловей (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 334); З левади донеслося буйне соловейкове тьохкання (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 199).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Тьохкання, -ня, с. 1) Біеніе, ёканіе (сердца). Шейк. 2) Щелканіе (соловья). Шейк.
УКРЛІТ.ORG
ТЬО́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. тьо́хкати 1 і звуки, утворювані цією дією. Лагідне сяяння місяця, тихі розмови, радісні мовчанки під дзвінке тьохкання соловейка.., — все це промайнуло в одну мить в її запаленому мозку (Стар., Облога.., 1961, 61); Тьохкання так напливало й хлюпало з усіх боків, що хлопцеві здавалося, буцім у кожному кущі калини сидить соловей (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 334);З левади донеслося буйне соловейкове тьохкання (Речм., Весн. грози, 1961, 199). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 350.
Іноземні словники
[1]
тьохкання -я, с. Дія за знач. тьохкати 1) і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
|
|
МедіаЦікаві факти[2]Голоси наших птахів Берестянка Пісня - тривала і різноманітна; в ній часто чути гнусаві звуки "кі-кі-тхій-кі-кі-тхій" или "чррр-кніі". Бормотушка північна Крик - різьке "чрек-чрек". Пісня - набір тріщаній. Вівсянка-дібровник Голос дзвінкий і жалібний. Пісня звучить як "філю-філю-філі-філі-філі-філі, тью-тью...". Вівсянка очеретяна Звуки - протяжне "циканье". Пісня коротка, звучить як "чьюр-чьюр-чьюрюрю, чьюр-чьюр-чіну...". Вівсянка звичайна Звуки - протяжний тонкий свист "сзі-іі...". Весняна пісня самця: "зінь-зінь-зінь-зінь-зінь-зі-зііі". Вівсянка садова Звуки - уривчасте "цикання". Весняна пісня самця: "тью-тью-тью-тьюрр". Вівчарик-ковалик Пісня - рівномірне повторення коротких, чітких дзвінких звуків "тєнь-тінь-тянь-тюнь-тєнь-тінь-тінь...". Вівчарик жовтобровий Пісня - загалом тріскуча "сіп-сіп-сіпсіп-сіп-сіпсіпсіп-сіпсірр". Вівчарик зелений Звуки - тихий свист "піі..." або "псюйль". Пісня досить гучна складається з свистів та трелек "ті-псітю-псітю-псі-ті-ті-ті-псі...". Вівчарик весняний Пісня негучна, з чистих свистових звуків, які поступово посилюються, а на кінець завмирають "твіт-твіт-твіт-твіт, тью-тью-тью-тью, віу-вьі-вьі-ві, льі-фью-фью-тьюю". В'юрок Звуки характерні для пташки - різьке "вжя... вжя...". Ворон | Крук Звуки - характерне голосне каркання "крук... крук..." або глухе "кро-кро". Ворона сіра Звуки - крім звичайного каркання "карр-карр" навесні вони видають ще своєрідні звуки "кар-ро-кх... кар-ро-кх". Гаїчка чорноголова Звуки - голосне "ці-ці-кєє-кєє...". Пісня складається з одного дзвінкого свисту "тіу-тіу-тіу...", шо повторюється 5-6 разів. Галка Звуки - досить дзвінкі викрики "кеее-кеее..." або "каа-каа". Горихвістка чорна Звуки - дзвінке "фьюіть-тік-тік". Пісня - короткі трелі і тріск, иноді з флейтовими свистами. Горихвістка звичайна Звуки - мелодійні, що повторюються, вигуки "фюіть-тік-тік-фюіть-тік-тік...". Пісня - коротка трель, починається розтягнутим звуком і закінчується різким "фйіі-рюрюрюрюрю-цікру...". Грак Звуки - хрипке каркання "краа". Горобець хатній Звуки - своєрідне цвірінькання: "джів-джів-джів". Горобець польовий Звуки - різке "чір-чірр". Дрізд білобровий Звуки - уривчасте "тцє-тєк-тєк". Пісня починається свистовою треллю і закінчується скрипучим щебетанням. Cпоріднені словаЦвірінькати, , співати, щебетати, скрекотати |
