Відмінності між версіями «Жаріння»
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
2. Вогонь, що піднімається над предметом, який горить; полум’я. Що росте без коріння, а що цвіте без насіння, а що горить без жаріння? (Сл. Гр.). | 2. Вогонь, що піднімається над предметом, який горить; полум’я. Що росте без коріння, а що цвіте без насіння, а що горить без жаріння? (Сл. Гр.). | ||
| + | |||
| + | ==== Всесвітній словник української мови ==== | ||
| + | Словник відмінків | ||
| + | |||
| + | відмінок однина множина | ||
| + | називний жа́рі́ння | ||
| + | родовий жа́рі́ння | ||
| + | давальний жа́рі́нню | ||
| + | знахідний жа́рі́ння | ||
| + | орудний жа́рі́нням | ||
| + | місцевий на/у жа́рі́нні, жа́рі́нню | ||
| + | кличний жа́рі́ння* | ||
| + | Словник синонімів | ||
| + | |||
| + | ВОГО́НЬ, ПО́ЛУМ’Я, ОГО́НЬрозм., ПО́ЛУМІННЯрідше,ЖЕ́ВРИВОрідше,ПЛО́МІНЬпоет., заст.,ПО́ЛУМІНЬ[ПО́ЛОМІНЬ]заст.,ЖИ́ЖАдит.,ОГЕ́НЬдіал.,ЖАРІ́ННЯдіал.Моряк так пильно дивиться на полум’я, мовби заворожений видивом вогню (О. Гончар); В печі палало полум’я й миготіло по білих стінах (І. Нечуй-Левицький); Онде зірка палає, мов пломінь (Леся Українка); Поступово тепло збільшується. Дрова охоплює полумінь (Ю. Яновський); Дитина хукає на жижу, Енею ж дур не вдивовижу, видав він різних мастаків (І. Котляревський); Ні, годі! Не буду гасити! Най бухає грішний огень! (І. Франко) | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 18:46, 23 листопада 2017
Зміст
Сучасні словники
ЖА́РІ́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. жарі́ти.
2. Вогонь, що піднімається над предметом, який горить; полум’я. Що росте без коріння, а що цвіте без насіння, а що горить без жаріння? (Сл. Гр.).
Всесвітній словник української мови
Словник відмінків
відмінок однина множина називний жа́рі́ння родовий жа́рі́ння давальний жа́рі́нню знахідний жа́рі́ння орудний жа́рі́нням місцевий на/у жа́рі́нні, жа́рі́нню кличний жа́рі́ння* Словник синонімів
ВОГО́НЬ, ПО́ЛУМ’Я, ОГО́НЬрозм., ПО́ЛУМІННЯрідше,ЖЕ́ВРИВОрідше,ПЛО́МІНЬпоет., заст.,ПО́ЛУМІНЬ[ПО́ЛОМІНЬ]заст.,ЖИ́ЖАдит.,ОГЕ́НЬдіал.,ЖАРІ́ННЯдіал.Моряк так пильно дивиться на полум’я, мовби заворожений видивом вогню (О. Гончар); В печі палало полум’я й миготіло по білих стінах (І. Нечуй-Левицький); Онде зірка палає, мов пломінь (Леся Українка); Поступово тепло збільшується. Дрова охоплює полумінь (Ю. Яновський); Дитина хукає на жижу, Енею ж дур не вдивовижу, видав він різних мастаків (І. Котляревський); Ні, годі! Не буду гасити! Най бухає грішний огень! (І. Франко)
Ілюстрації
|
|
|
|
