Відмінності між версіями «Лізонька»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
==Cловник Грінченка==
 
==Cловник Грінченка==
 
'''Лізонька, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''[https://uk.wikipedia.org/wiki/Лоза лоза].'''
 
'''Лізонька, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''[https://uk.wikipedia.org/wiki/Лоза лоза].'''
 +
 +
'''Довга лоза'''. Игра, подобная чехардѣ, описанная у Чуб. III. 105, Ив. 66, КС. 1887. VI. 480. Ум. Лізка (ло́зка), '''лізонька''' (Маркев. 132), (ло́зонька), — За густими лізоньками біжить річка струєчками. Чуб. V. 187.
 
[[Категорія:Лі]]
 
[[Категорія:Лі]]
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/лоза Словник української мови в 11 томах (СУМ-11) ]===
+
===[http://sum.in.ua/s/loza Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 
'''ЛОЗА́'''', и́, ж. 1. Народна назва деяких кущових порід верби. Понад Россю над самим берегом росли довгими рядками верби та лози (Н.-Лев., II, 1956, 312); По берегах річок ніжні верби і лози над водою і в воді радували людську душу (Довж., І, 1958, 173); * У порівн. Люде гнуться, як ті лози, Куди вітер віє (Шевч., І, 1963, 32); // Довге тонке стебло цих та деяких інших кущових рослин; лозина (у 1 знач.). Він давно вже лагодився піти до Запари попрохати дозволу нарізати лози в його лузі (Гр., І, 1963, 551); Сокири гупали в грубе коріння, аж листя тремтіло на гнучких лозах (Коцюб., І, 1955, 218); Як парость виноградної лози, Плекайте мову (Рильський, III, 1961, 211); * У порівн. Голоси переплітаються, мов лози винограду (Н.-Лев., III, 1956, 315); // Зрізані стебла цих рослин як матеріал для деяких виробів. — Заходився раз Кирило мій Плести у хаті ясла. На що, на що — на це дотепний був. Ще і лози червоної добув (Гл., Вибр., 1951, 162); [Прокіп:] Буду з лози меблю плести (Корн., П’єси, 1947, 446); // розм. Різка, дубець з цього стебла. — Хай тепер і він [пан] господарює.. на десятинках. — Ой, погосподарює він лозою по наших спинах (Стельмах, І, 1962, 627).
 
'''ЛОЗА́'''', и́, ж. 1. Народна назва деяких кущових порід верби. Понад Россю над самим берегом росли довгими рядками верби та лози (Н.-Лев., II, 1956, 312); По берегах річок ніжні верби і лози над водою і в воді радували людську душу (Довж., І, 1958, 173); * У порівн. Люде гнуться, як ті лози, Куди вітер віє (Шевч., І, 1963, 32); // Довге тонке стебло цих та деяких інших кущових рослин; лозина (у 1 знач.). Він давно вже лагодився піти до Запари попрохати дозволу нарізати лози в його лузі (Гр., І, 1963, 551); Сокири гупали в грубе коріння, аж листя тремтіло на гнучких лозах (Коцюб., І, 1955, 218); Як парость виноградної лози, Плекайте мову (Рильський, III, 1961, 211); * У порівн. Голоси переплітаються, мов лози винограду (Н.-Лев., III, 1956, 315); // Зрізані стебла цих рослин як матеріал для деяких виробів. — Заходився раз Кирило мій Плести у хаті ясла. На що, на що — на це дотепний був. Ще і лози червоної добув (Гл., Вибр., 1951, 162); [Прокіп:] Буду з лози меблю плести (Корн., П’єси, 1947, 446); // розм. Різка, дубець з цього стебла. — Хай тепер і він [пан] господарює.. на десятинках. — Ой, погосподарює він лозою по наших спинах (Стельмах, І, 1962, 627).
  
Рядок 10: Рядок 12:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lozaa231117.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Loza231117.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lloza231117.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Looza231117.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|hXKh49pl-vA}}.
 +
{{#ev:youtube|NfMktGfb7w8}}
 +
 +
==Цікаві факти==
 +
 +
*Євангельська оповідь говорить, що, коли Ісус Христос воскресив Лазаря з мертвих, багато людей повірили, що він дійсно Син Божий. На вході в Єрусалим Ісуса зустрічало багато людей. Вони встеляли дорогу пальмовим гіллям і своїм одягом, вшановуючи Його. Ось чому на згадку про цю подію навіть через багато сотень років люди несуть до церкви зелені гілочки. А оскільки в нашому природному середовищі в цей час розпускається лише верба, вкриваючись маленькими листочками, то саме вона обрана для освячення.Відбувається це за тиждень до Великодня. І зветься він Вербною неділею. Така увага до цієї рослини пояснюється ще й тим, що вона вважається символом весни, родючості, здоров'я, радості і і життя. Крім того, рослина має магічні і лікарські властивості.В народі кажуть, що вона може зцілювати: знімати головний біль, лікувати від безпліддя, заліковувати рани, забирати негативну енергію. Дехто стверджує, що на Русі використовували вербу для припинення бурі, граду, пожеж. Споконвіку вона захищала людей, худобу, землі від усього злого і нечистого.
 +
*Лозоплетіння — одне з найдавніших ремесел по виготовленню господарсько-побутового призначення та художніх виробів. Плетіння в Україні виникало в районах річок, водойм, де росло багато природного матеріалу, та була необхідність в плетених виробах. Це й предмети побутового вжитку, й рибальське начиння, і плетені капкани для дичини, кошики для овочів, фруктів, грибів. Рівень майстерності, якості і міцності виробів залежали від техніки опанування майстра ремеслом. Залежно від матеріалу, художнє плетіння поділяють на лозоплетіння, рогозоплетіння та плетення соломкою. Кожний з цих видів має свої художні особливості. Лоза – найпоширеніший матеріал, який завдяки своїй міцності і зручності в роботі став основою для виготовлення різноманітних побутових виробів великих і малих форм. Види і породи верби. Більше 350 порід верби росте на нашій планеті в усіх географічних зонах – від тундри до пустинь; більшість видів в помірно холодних областях Європи, Азії і Середньої Америки, зустрічається верба в субтропічних зонах Африки, Південної Америки. Верба – стародавня рослина. Усі рослини можна поділити на два великих види: кущові та деревовидні. Кущові ростуть всюди: по берегах рік і озер, вздовж шосейних і залізничних доріг, на болотах і змілілих руслах річок Лоза кущової верби – основний матеріал для плетіння. Лоза росте швидко: її однорічні гілки досягають висоти до 3 м. Деревовидна верба деколи виростає в красиве могутнє дерево. В нашій країні і за кордоном широко проводяться селекційні роботи по виведенню сортів. В результаті цих досліджень встановлено, що найбільш перспективними для культивування є верба пурпурова, прутовидна, трьохтичинкова, американська і її два підвиди – гігантська і польська.  Верба пурпурова. Густий кущ висотою від 2 до 5 м. Кора пурпурно-червона, деколи з сизим нальотом, донизу жовто-зелена, всередині лимонно-жовта. Гілки тонкі, гнучкі, з рідким листям. Бруньки дрібні (довжина 3-5 мм). Листки почергові супротивні довжиною від 3 до 13 см і шириною від 0,8 до 1,5 см, загострені до верху, шилоподібні. Сережки суцвіть розпускаються раніше або одночасно з листками. Верба легко розмножується зимовими стебловими черешками. Поширена в горах Криму на західній Україні і в Прибалтиці. Рослина світлолюбна, погано переносить близьке залягання ґрунтових вод і затоплювання. Верба прутовидна. Високий кущ, а інколи і дерево, висотою 8-10 м. Молоді гілки короткі, злегка опущені. Листки лінійно-ланцетні довжиною 10-20 см, шириною 1-2 см, клиновидні, на верхівці гострі, зверху темно-зелені, гладенькі, або слабоопущені. Сережки, які розвиваються раніше листків або одночасно з ними, довгі циліндричні. Квітує з березня по травень. Проростає по берегах річок всюди, утворюючи широкі хащі. Це класична верба для виготовлення кошиків. Трьохтичинкова верба (білоліз). Кущ висотою 6-7 м або дерево висотою 7-10 м з діаметром стовбура від 7 до 20 см. Гілки жовто-зеленого кольору, тонкі, гнучкі. Листки ланцетовидні, зверху темно-зелені матові, знизу зелені або сизі довжиною 4-15 см, квітує в квітні-травні після розпускання листя. Кора містить таліди (дубильні речовини) – до 17%, а також саліцил – 4-5%. Поширена всюди.Лоза верби високої якості – гнучка і міцна, добре розколюється, стругається, дуже широко використовується для плетіння.  Американська верба Поширена в лісовій зоні. Це природний гібрид верби пурпурової та трьохтичинкової. Відмінною ознакою цієї верби є загнутий до низу кінець гілки. Він не вирівнюється до кінця вегетаційного періоду. Листки вузькі (ширина до 2 см), довгі (довжина до 15см), гладенькі. Колір кори в середині осені пурпурово-червоний різного ступеня насичення, до низу лози зелений. Лоза американської верби має високі технологічні властивості. 
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Верба Верба]
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
https://pustunchik.ua/ua/online-school/biology/botany/tcikave-pro-verbu
 +
 +
https://we.org.ua/kultura/pletinnya-z-verbovoyi-lozy/
  
==Зовнішні посилання==
 
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 18:34, 23 листопада 2017

Cловник Грінченка

Лізонька, -ки, ж. Ум. отъ лоза.

Довга лоза. Игра, подобная чехардѣ, описанная у Чуб. III. 105, Ив. 66, КС. 1887. VI. 480. Ум. Лізка (ло́зка), лізонька (Маркев. 132), (ло́зонька), — За густими лізоньками біжить річка струєчками. Чуб. V. 187.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛОЗА́', и́, ж. 1. Народна назва деяких кущових порід верби. Понад Россю над самим берегом росли довгими рядками верби та лози (Н.-Лев., II, 1956, 312); По берегах річок ніжні верби і лози над водою і в воді радували людську душу (Довж., І, 1958, 173); * У порівн. Люде гнуться, як ті лози, Куди вітер віє (Шевч., І, 1963, 32); // Довге тонке стебло цих та деяких інших кущових рослин; лозина (у 1 знач.). Він давно вже лагодився піти до Запари попрохати дозволу нарізати лози в його лузі (Гр., І, 1963, 551); Сокири гупали в грубе коріння, аж листя тремтіло на гнучких лозах (Коцюб., І, 1955, 218); Як парость виноградної лози, Плекайте мову (Рильський, III, 1961, 211); * У порівн. Голоси переплітаються, мов лози винограду (Н.-Лев., III, 1956, 315); // Зрізані стебла цих рослин як матеріал для деяких виробів. — Заходився раз Кирило мій Плести у хаті ясла. На що, на що — на це дотепний був. Ще і лози червоної добув (Гл., Вибр., 1951, 162); [Прокіп:] Буду з лози меблю плести (Корн., П’єси, 1947, 446); // розм. Різка, дубець з цього стебла. — Хай тепер і він [пан] господарює.. на десятинках. — Ой, погосподарює він лозою по наших спинах (Стельмах, І, 1962, 627).

Ілюстрації

Lozaa231117.jpg Loza231117.jpg Lloza231117.jpg Looza231117.jpg

Медіа

.

Цікаві факти

  • Євангельська оповідь говорить, що, коли Ісус Христос воскресив Лазаря з мертвих, багато людей повірили, що він дійсно Син Божий. На вході в Єрусалим Ісуса зустрічало багато людей. Вони встеляли дорогу пальмовим гіллям і своїм одягом, вшановуючи Його. Ось чому на згадку про цю подію навіть через багато сотень років люди несуть до церкви зелені гілочки. А оскільки в нашому природному середовищі в цей час розпускається лише верба, вкриваючись маленькими листочками, то саме вона обрана для освячення.Відбувається це за тиждень до Великодня. І зветься він Вербною неділею. Така увага до цієї рослини пояснюється ще й тим, що вона вважається символом весни, родючості, здоров'я, радості і і життя. Крім того, рослина має магічні і лікарські властивості.В народі кажуть, що вона може зцілювати: знімати головний біль, лікувати від безпліддя, заліковувати рани, забирати негативну енергію. Дехто стверджує, що на Русі використовували вербу для припинення бурі, граду, пожеж. Споконвіку вона захищала людей, худобу, землі від усього злого і нечистого.
  • Лозоплетіння — одне з найдавніших ремесел по виготовленню господарсько-побутового призначення та художніх виробів. Плетіння в Україні виникало в районах річок, водойм, де росло багато природного матеріалу, та була необхідність в плетених виробах. Це й предмети побутового вжитку, й рибальське начиння, і плетені капкани для дичини, кошики для овочів, фруктів, грибів. Рівень майстерності, якості і міцності виробів залежали від техніки опанування майстра ремеслом. Залежно від матеріалу, художнє плетіння поділяють на лозоплетіння, рогозоплетіння та плетення соломкою. Кожний з цих видів має свої художні особливості. Лоза – найпоширеніший матеріал, який завдяки своїй міцності і зручності в роботі став основою для виготовлення різноманітних побутових виробів великих і малих форм. Види і породи верби. Більше 350 порід верби росте на нашій планеті в усіх географічних зонах – від тундри до пустинь; більшість видів в помірно холодних областях Європи, Азії і Середньої Америки, зустрічається верба в субтропічних зонах Африки, Південної Америки. Верба – стародавня рослина. Усі рослини можна поділити на два великих види: кущові та деревовидні. Кущові ростуть всюди: по берегах рік і озер, вздовж шосейних і залізничних доріг, на болотах і змілілих руслах річок Лоза кущової верби – основний матеріал для плетіння. Лоза росте швидко: її однорічні гілки досягають висоти до 3 м. Деревовидна верба деколи виростає в красиве могутнє дерево. В нашій країні і за кордоном широко проводяться селекційні роботи по виведенню сортів. В результаті цих досліджень встановлено, що найбільш перспективними для культивування є верба пурпурова, прутовидна, трьохтичинкова, американська і її два підвиди – гігантська і польська. Верба пурпурова. Густий кущ висотою від 2 до 5 м. Кора пурпурно-червона, деколи з сизим нальотом, донизу жовто-зелена, всередині лимонно-жовта. Гілки тонкі, гнучкі, з рідким листям. Бруньки дрібні (довжина 3-5 мм). Листки почергові супротивні довжиною від 3 до 13 см і шириною від 0,8 до 1,5 см, загострені до верху, шилоподібні. Сережки суцвіть розпускаються раніше або одночасно з листками. Верба легко розмножується зимовими стебловими черешками. Поширена в горах Криму на західній Україні і в Прибалтиці. Рослина світлолюбна, погано переносить близьке залягання ґрунтових вод і затоплювання. Верба прутовидна. Високий кущ, а інколи і дерево, висотою 8-10 м. Молоді гілки короткі, злегка опущені. Листки лінійно-ланцетні довжиною 10-20 см, шириною 1-2 см, клиновидні, на верхівці гострі, зверху темно-зелені, гладенькі, або слабоопущені. Сережки, які розвиваються раніше листків або одночасно з ними, довгі циліндричні. Квітує з березня по травень. Проростає по берегах річок всюди, утворюючи широкі хащі. Це класична верба для виготовлення кошиків. Трьохтичинкова верба (білоліз). Кущ висотою 6-7 м або дерево висотою 7-10 м з діаметром стовбура від 7 до 20 см. Гілки жовто-зеленого кольору, тонкі, гнучкі. Листки ланцетовидні, зверху темно-зелені матові, знизу зелені або сизі довжиною 4-15 см, квітує в квітні-травні після розпускання листя. Кора містить таліди (дубильні речовини) – до 17%, а також саліцил – 4-5%. Поширена всюди.Лоза верби високої якості – гнучка і міцна, добре розколюється, стругається, дуже широко використовується для плетіння. Американська верба Поширена в лісовій зоні. Це природний гібрид верби пурпурової та трьохтичинкової. Відмінною ознакою цієї верби є загнутий до низу кінець гілки. Він не вирівнюється до кінця вегетаційного періоду. Листки вузькі (ширина до 2 см), довгі (довжина до 15см), гладенькі. Колір кори в середині осені пурпурово-червоний різного ступеня насичення, до низу лози зелений. Лоза американської верби має високі технологічні властивості.

Див. також

Джерела та література

https://pustunchik.ua/ua/online-school/biology/botany/tcikave-pro-verbu

https://we.org.ua/kultura/pletinnya-z-verbovoyi-lozy/