Відмінності між версіями «Бумага»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Джерела та література) |
||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 255. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 17:15, 23 листопада 2017
Бумага, -ги, ж. 1) = Папір. 2) Паспортъ; документъ. Іде до панії, щоб бумагу їй дала; а пані: Не хочу я, не дам тобі бумаги і їхати не пущу. МВ. У волость аж три бумазі прийшло: кажуть, якісь начальники їхатимуть. Лубен. у. Ум. Бумажка, бумажечка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках БУМА́ГА, и, жін., розм., заст., рідко. 1)Ділове письмове повідомлення, розпорядження або інший офіційний документ. На Щуку хтось бумагу в суд подав (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 74); На другий день летіла од предводителя до губернатора бумага (Панас Мирний, II, 1954, 275).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 255.
