Відмінності між версіями «Примхати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Primhatu1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Primhatu1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Primhatu2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Primhatu2.jpg|x140px]] | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 17:19, 23 листопада 2017
При́мхати, -хаю, -єш, гл. Прихотничать, капризничать. Почне він примхати. МВ. II. 108.
Зміст
Сучасні словники
ПРИМХАТИ, аю, аєш, недок., діал. Вередувати. — А ти мати, чи ні своїй дочці? Як почне він [чоловік] примхати, то ти й рученьки попустиш — нехай моєму дитяті доля гине (Марко Вовчок, I, 1955, 200).
Ілюстрації
|
|
