Відмінності між версіями «Жупел»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Замінено вміст на «'''Жупел, -ла, '''''м. ''= '''Джупел. ''' Категорія:Жу»)
(ect gjdyscn.)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Жупел, -ла, '''''м. ''= '''Джупел. '''
 
'''Жупел, -ла, '''''м. ''= '''Джупел. '''
 +
'''Жу́пел''' церковнослов'янською мовою — палаюча [[сірка]].
 +
 +
{{начало цитаты}}
 +
«И гд҃ь ѡдожди на содомъ и гоморръ жупелъ, и огнь ѿ гд҃а съ небесе» (И пролил Господь на [[Содом и Гоморра|Содом и Гоморру]] дождем ''серу'' и огонь от Господа с неба).
 +
{{конец цитаты|источник={{Библия|Быт|19:24}}}}
 +
 +
[[Файл:Fumarola Vulcano.jpg|thumb|right|Серные образования вокруг кратера подводного вулкана]]
 +
Іноді під цим словом мається на увазі [[зола]] з [[ад | пекла]] а або геєни або [[смола]], уготована для покарання [[грішник]] ів в [[ад]] у.
 +
 +
У цьому значенні слово вживається, зокрема, в [[іронія | іронічному]] вірші [[Апухтин, Алексей Николаевич|А. Н. Апухтина]] «[[Дилетантизм|Дилетант]]» (нач. 1870-х гг.):
 +
{{цитата|О [[хрия]]х, жупеле и [[Ад|пекле]]
 +
 +
Не испишу я [[фолиант]],
 +
 +
Меня под праздники не секли...
 +
 +
Что ж делать мне, я дилетант!
 +
}}<ref>[http://az.lib.ru/a/apuhtin_a_n/text_0020.shtml Алексей Николаевич Апухтин. Великосветские произведения]</ref>
 +
 +
У переносному сенсі '' жупел '' - щось страшне, що вселяє [[Жах (афект) | жах]], [[страх]]; часто [[іронія | в іронічному значенні]] - [[лякало]] ([[пропаганда | пропагандистський]] жупел). Наприклад, '' бути жупелом '' для кого-небудь. У цьому значенні увійшло в [[російську мову]] з промови дружини алхіміка в новелі [[Одоєвський, Володимир Федорович | В. Ф. Одоєвського]] «[[Саламандра (Одоєвський) | Саламандра]]» (1841): '' «День і ніч вогонь у вас тлить; адже перехожі дим-то бачать і дим-то у вас не православний - сірої та жупелом пахне по всій вулиці » '', а також з мови [[Купець | купчихи]] в [[комедія | комедії]][[Островский, Александр Николаевич|Островского]] «[[Тяжёлые дни]]» ([[1863]]): «Как услышу я слово „жупел“, так руки и ноги затрясутся».
 +
 +
== Етимологія ==
 +
Слово походить від {{lang-cu | жоупел', зюпел'}} - «сірка». [[Фасмер, Макс | Фасмер]] вказує дві можливі подальші етимології: або від [[древневерхненемецкий мову | др.-ст.-ньому.]] {{Langi | ohg | swëbal, swëfal}} (пор. З сучасним {{ lang-de | Schwefel}}), висхідному до прагерманскому, або від {{lang-la | sulpur}}, можливо за посередництвом [[ретороманские мови | ретороманской]] чи іншої невідомої форми <ref>
 +
 
[[Категорія:Жу]]
 
[[Категорія:Жу]]

Версія за 06:35, 23 листопада 2017

Жупел, -ла, м. = Джупел. Жу́пел церковнослов'янською мовою — палаюча сірка.

Шаблон:Начало цитаты «И гд҃ь ѡдожди на содомъ и гоморръ жупелъ, и огнь ѿ гд҃а съ небесе» (И пролил Господь на Содом и Гоморру дождем серу и огонь от Господа с неба). Шаблон:Конец цитаты

Файл:Fumarola Vulcano.jpg
Серные образования вокруг кратера подводного вулкана

Іноді під цим словом мається на увазі зола з пекла а або геєни або смола, уготована для покарання грішник ів в ад у.

У цьому значенні слово вживається, зокрема, в іронічному вірші А. Н. Апухтина «Дилетант» (нач. 1870-х гг.): Шаблон:Цитата<ref>Алексей Николаевич Апухтин. Великосветские произведения</ref>

У переносному сенсі жупел - щось страшне, що вселяє жах, страх; часто в іронічному значенні - лякало ( пропагандистський жупел). Наприклад, бути жупелом для кого-небудь. У цьому значенні увійшло в російську мову з промови дружини алхіміка в новелі В. Ф. Одоєвського « Саламандра» (1841): «День і ніч вогонь у вас тлить; адже перехожі дим-то бачать і дим-то у вас не православний - сірої та жупелом пахне по всій вулиці » , а також з мови купчихи в комедіїОстровского «Тяжёлые дни» (1863): «Как услышу я слово „жупел“, так руки и ноги затрясутся».

Етимологія

Слово походить від Шаблон:Lang-cu - «сірка». Фасмер вказує дві можливі подальші етимології: або від др.-ст.-ньому. Шаблон:Langi (пор. З сучасним Шаблон:Lang-de), висхідному до прагерманскому, або від Шаблон:Lang-la, можливо за посередництвом ретороманской чи іншої невідомої форми <ref>