Відмінності між версіями «Іще»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
'''Іще, '''''нар. ''= '''Ще. '''''Може Господь милосердний не все лихо роздасть, іще останеться. ''Ном. № 2011.
+
'''Іще, '''Ще (іще) [один] раз — вдруге, повторно. Вона ще раз оглянулась до криниці. Роман все стояв під кущами, спершись на тин (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 307); — Іще хочу раз почути, де моя земля буде (Михайло Стельмах, II, 1962, 14).
[[Категорія:Іщ,Їщ]]
+
 
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
===[http://slovopedia.org.ua/35/53382/96627.html Орфографічний словник української мови]===
 +
іще́
 +
прислівник
 +
незмінювана словникова одиниця
 +
 
 +
===[http://slovopedia.org.ua/47/53382/319244.htm Українсько-російський словник]===
 +
ЩЕ
 +
нар.; = іще
 +
ещё
 +
ще [іще] б пак! ще [іще] б! — ещё бы!
 +
ще [іще] чого! — вот ещё! ещё чего!
 +
 
 +
===[http://slovopedia.org.ua/49/53382/358075.html Фразеологічний словник української мови]===
 +
ІЩЕ
 +
ще (іще́) б. Уживається для підтвердження чого-небудь; тільки так, а не інакше; само собою зрозуміло. — А вже сей Колісник. Куди не ткнися, всюди він устряне: завжди його верх і затичка. — І ще б! Дурні земські гроші куди дівати? (Панас Мирний).
 +
ще (іще́) б пак. 1. Уживається для підтвердження чого-небудь; звичайно. Він ходив зосереджений, задуманий і, здавалось, приборканий. Ще б пак! Стільки перетерпіти, висіти на волосині від смерті! (В. Козаченко); Щоб холодно не було, накрилися (п’яні велотуристи) своїми велосипедами. Невдовзі один каже: — Щось мені холодно. — Ще б пак,— одказує другий, — у тебе ж на задньому колесі трьох спиць немає (Укр. анекдот); — Що? Таки не витримав? Ще б пак. Само добро в руки тече, а ти відвертаєшся (Григорій Тютюнник); (2-й з прохачів:) Якби ж то визволить (з темниці)! Ти б їх скрушив, тих вражих монтанівців, стер би на порох! (3-й з прохачів:) Іще б пак! Сказано, живеє слово не те, що листи! (Леся Українка). 2. із запереч. Не підлягає сумніву; інакше й бути не може, так, авжеж. — Чи ти пак, Тодозю, вмієш килими ткати? — спитала в Тодозі Гризельда.— Атож! Ще б пак не вміла,— сказала Тодозя (І. Нечуй-Левицький); — Мені однаково,— промовила Жабі.—
 +
ще (іще́)) (й) чорти́ навкула́чки не б’ю́ться. Дуже рано. Було, в пости, іще чорти не б’ються навкулачки: А вже Охрім, На глум усім, п’яненький лізе рачки! (П. Гулак-Артемовський); Ще чорти навкулачки не б’ються, як він схоплюється на ноги і до ночі не має спочинку (М. Стельмах). ще чорти́ навкула́чки б’ю́ться. — Ще темно, ні світ ні зоря, ще чорти навкулачки б’ються, а ти вже схоплюєшся з твердої постелі, і з хати прямо в сніги (І. Цюпа). ще й чорти́ накула́чки не б’ю́ться. Ще й чорти накулачки не б’ються, а Мотря з бабою біжать у ліс, зілля шукають, варять, п’є Мотря й голову миє (Дніпрова Чайка). ще й чорти́ навкула́чки не би́лися. І чого тебе так рано марудить і колотить? Ще й чорти навкулачки не билися!.. — солодко позіхає парубок (М. Стельмах).
 +
 
 +
ще (іще́) чого́! Уживається при запереченні чого-небудь неприйнятного. (Касандра:) Не руште! Я під захистом святим! (Аякс:) Іще чого! (Леся Українка); — Ти повинен обов’язково повернутися додому.— Ще чого! Там мене ніхто не жде вже давно (З усн. мови).
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
* http://slovopedia.org.ua
 +
* http://sum.in.ua

Версія за 02:29, 23 листопада 2017

Іще, Ще (іще) [один] раз — вдруге, повторно. Вона ще раз оглянулась до криниці. Роман все стояв під кущами, спершись на тин (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 307); — Іще хочу раз почути, де моя земля буде (Михайло Стельмах, II, 1962, 14).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Орфографічний словник української мови

іще́ прислівник незмінювана словникова одиниця

Українсько-російський словник

ЩЕ нар.; = іще ещё ще [іще] б пак! ще [іще] б! — ещё бы! ще [іще] чого! — вот ещё! ещё чего!

Фразеологічний словник української мови

ІЩЕ ще (іще́) б. Уживається для підтвердження чого-небудь; тільки так, а не інакше; само собою зрозуміло. — А вже сей Колісник. Куди не ткнися, всюди він устряне: завжди його верх і затичка. — І ще б! Дурні земські гроші куди дівати? (Панас Мирний). ще (іще́) б пак. 1. Уживається для підтвердження чого-небудь; звичайно. Він ходив зосереджений, задуманий і, здавалось, приборканий. Ще б пак! Стільки перетерпіти, висіти на волосині від смерті! (В. Козаченко); Щоб холодно не було, накрилися (п’яні велотуристи) своїми велосипедами. Невдовзі один каже: — Щось мені холодно. — Ще б пак,— одказує другий, — у тебе ж на задньому колесі трьох спиць немає (Укр. анекдот); — Що? Таки не витримав? Ще б пак. Само добро в руки тече, а ти відвертаєшся (Григорій Тютюнник); (2-й з прохачів:) Якби ж то визволить (з темниці)! Ти б їх скрушив, тих вражих монтанівців, стер би на порох! (3-й з прохачів:) Іще б пак! Сказано, живеє слово не те, що листи! (Леся Українка). 2. із запереч. Не підлягає сумніву; інакше й бути не може, так, авжеж. — Чи ти пак, Тодозю, вмієш килими ткати? — спитала в Тодозі Гризельда.— Атож! Ще б пак не вміла,— сказала Тодозя (І. Нечуй-Левицький); — Мені однаково,— промовила Жабі.— ще (іще́)) (й) чорти́ навкула́чки не б’ю́ться. Дуже рано. Було, в пости, іще чорти не б’ються навкулачки: А вже Охрім, На глум усім, п’яненький лізе рачки! (П. Гулак-Артемовський); Ще чорти навкулачки не б’ються, як він схоплюється на ноги і до ночі не має спочинку (М. Стельмах). ще чорти́ навкула́чки б’ю́ться. — Ще темно, ні світ ні зоря, ще чорти навкулачки б’ються, а ти вже схоплюєшся з твердої постелі, і з хати прямо в сніги (І. Цюпа). ще й чорти́ накула́чки не б’ю́ться. Ще й чорти накулачки не б’ються, а Мотря з бабою біжать у ліс, зілля шукають, варять, п’є Мотря й голову миє (Дніпрова Чайка). ще й чорти́ навкула́чки не би́лися. І чого тебе так рано марудить і колотить? Ще й чорти навкулачки не билися!.. — солодко позіхає парубок (М. Стельмах).

ще (іще́) чого́! Уживається при запереченні чого-небудь неприйнятного. (Касандра:) Не руште! Я під захистом святим! (Аякс:) Іще чого! (Леся Українка); — Ти повинен обов’язково повернутися додому.— Ще чого! Там мене ніхто не жде вже давно (З усн. мови).

Джерела та література