Відмінності між версіями «Циндря»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 5: Рядок 5:
  
 
2. Легковажна людина; кокетлива, пуста жінка. — Циндря то вона циндря, а дивіться, яка вродлива дуже, — промовила головиха на ухо секретарші з суду (Панас Мирний, III, 1954, 193).
 
2. Легковажна людина; кокетлива, пуста жінка. — Циндря то вона циндря, а дивіться, яка вродлива дуже, — промовила головиха на ухо секретарші з суду (Панас Мирний, III, 1954, 193).
 +
 +
[[Файл:1190720.jpeg|міні]]
 +
[[Файл:Eisenhammerschlag Fe3 O4.jpg|міні]]
 +
https://uk.wikipedia.org/wiki/Окалина
 +
 +
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
 +
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}

Версія за 01:08, 23 листопада 2017

Ци́ндря. См. Ци́ндра.

1. Окалина. Аж в учительській стало тісно, коли зайшов [коваль] Гаврило. За хвилину кімната виповнилась запахом вугільного диму й металевої циндри (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 375); — А це я, товаришу капітан III рангу, циндру з нього [чайника] оббиваю. Драїти буду (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 53).

2. Легковажна людина; кокетлива, пуста жінка. — Циндря то вона циндря, а дивіться, яка вродлива дуже, — промовила головиха на ухо секретарші з суду (Панас Мирний, III, 1954, 193).

1190720.jpeg
Eisenhammerschlag Fe3 O4.jpg

https://uk.wikipedia.org/wiki/Окалина

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}