Відмінності між версіями «Єй»
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
− | + | http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%90%D0%B9 | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 454. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 454. |
Поточна версія на 22:59, 22 листопада 2017
Єй, меж. Ей. Єй Богу, єй же Богу, єй же ти Богу! Ей Богу. Єй Богу немає. Шевч. 137. Він усе не дає діла робити, ей же Богу. МВ. II. 22.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Уживається при потребі окликнути, підізвати кого-небудь, звернутися до когось. — Єй, дядечку, швидше будемо писати, Бо хочеться спати і вам і мені (Тарас Шевченко, II, 1953, 54); — Єй, стій! — донісся до них гучний голос із саду (Панас Мирний, IV, 1955, 224). 2. Уживається при вираженні незадоволення, досади, безнадійності і т. ін. — Єй, така мені робота, то ліпше не треба! Вам тільки дарма гроші давай! (Леся Українка, III, 1952, 665); — Єй, не хотілось мені на ту Бессарабію — так не хотілось, як живцем у яму... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 140).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%90%D0%B9
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 454.