Відмінності між версіями «Лісничий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:лісничий.jpg|x140px]] |
|} | |} |
Версія за 20:22, 22 листопада 2017
Лісничий, -чого, м. Лѣсничій. Бувесь лісничим, а тепер нічим. Чуб. І. 271. Плаче бідне... А москалям байдуже, минули. Воно й добре, та на лихо лісничі почули. Шевч. 87.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови
Службовець лісництва, а також завідуючий ним. А дитя осталось, Плаче, бідне.., та на лихо Лісничі почули (Тарас Шевченко, I, 1951, 44); — Морфологію, анатомію рослин я буду вивчати і не забуду жодної назви, бо я хочу бути лісничим (Анатолій Шиян, Магістраль, 1934, 287).