Відмінності між версіями «Криця»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Криця, -ці''''', ж. ''Чистая сталь. ''Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. ''Ком. II. 43. ''Криця не лошиця! пів корня ззість, а мірки не довезе. ''Ном. № 10226. Иногда криця употребляется вм. кресало. ''Взяв губку та крицю, креснув і викресав. ''Рудч. Ск. II. 202. | '''Криця, -ці''''', ж. ''Чистая сталь. ''Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. ''Ком. II. 43. ''Криця не лошиця! пів корня ззість, а мірки не довезе. ''Ном. № 10226. Иногда криця употребляется вм. кресало. ''Взяв губку та крицю, креснув і викресав. ''Рудч. Ск. II. 202. | ||
[[Категорія:Кр]] | [[Категорія:Кр]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | КРИ́ЦЯ, і, жін. | ||
| + | 1. Те саме, що сталь. Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? (Леся Українка, I, 1951, 126); Молотом щосили б'є [коваль]; Він залізу міць дає, Він тверду гартує крицю (Микола Зеров, Вибр., 1966, 466); В тому вітанні голос колгоспника й сталевара, Що крицю найкращу варить, аж іскор встають стожари (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 99); * Образно. Я довго Фінського заливу Рухливу крицю споглядав (Максим Рильський, III, 1961, 255); * У порівняннях. І мова, що в катів під вершлягом була, Міцною зробиться, як криця (Володимир Самійленко, I, 1958, 96); | ||
| + | // Виріб із сталі. Блищали міді там і криці, Всі убрані були світлиці (Іван Котляревський, I, 1952, 148); Догодила й йому [запоріжцеві Безвухому] криця шляхетська у лівий висок (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 57). | ||
| + | 2. мет. Шматок неочищеного від різних домішок заліза пористої будови, який утворюється під час виплавляння сталі з руди або чавуну. Криця холола в горні, темнішала, приймала тони бакану і кіноварі (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 316); За допомогою проковування з криць видаляли шлаки й одночасно ліквідували пористість криць (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 413). | ||
| + | 3. розм., рідко. Те саме, що кресало. Витяг [Чіпка] гаман, люльку, наложив тютюном; налапав у гамані крицю, кремінь (Панас Мирний, I, 1949, 333); Чумак.. набив люльку.., взяв губку та крицю, креснув — і викресав [вогню] (Україна сміється, I, 1960, 67). | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:krytsya221117.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2krytsya221117.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|ZPXy92uGcoo}} | ||
| − | == | + | ==Іншими мовами== |
| + | англійською | ||
| + | steel | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 353. | |
| + | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 17:22, 22 листопада 2017
Криця, -ці, ж. Чистая сталь. Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. Ком. II. 43. Криця не лошиця! пів корня ззість, а мірки не довезе. Ном. № 10226. Иногда криця употребляется вм. кресало. Взяв губку та крицю, креснув і викресав. Рудч. Ск. II. 202.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КРИ́ЦЯ, і, жін.
1. Те саме, що сталь. Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? (Леся Українка, I, 1951, 126); Молотом щосили б'є [коваль]; Він залізу міць дає, Він тверду гартує крицю (Микола Зеров, Вибр., 1966, 466); В тому вітанні голос колгоспника й сталевара, Що крицю найкращу варить, аж іскор встають стожари (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 99); * Образно. Я довго Фінського заливу Рухливу крицю споглядав (Максим Рильський, III, 1961, 255); * У порівняннях. І мова, що в катів під вершлягом була, Міцною зробиться, як криця (Володимир Самійленко, I, 1958, 96); // Виріб із сталі. Блищали міді там і криці, Всі убрані були світлиці (Іван Котляревський, I, 1952, 148); Догодила й йому [запоріжцеві Безвухому] криця шляхетська у лівий висок (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 57).
2. мет. Шматок неочищеного від різних домішок заліза пористої будови, який утворюється під час виплавляння сталі з руди або чавуну. Криця холола в горні, темнішала, приймала тони бакану і кіноварі (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 316); За допомогою проковування з криць видаляли шлаки й одночасно ліквідували пористість криць (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 413).
3. розм., рідко. Те саме, що кресало. Витяг [Чіпка] гаман, люльку, наложив тютюном; налапав у гамані крицю, кремінь (Панас Мирний, I, 1949, 333); Чумак.. набив люльку.., взяв губку та крицю, креснув — і викресав [вогню] (Україна сміється, I, 1960, 67).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Іншими мовами
англійською steel
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 353.
