Відмінності між версіями «Мара»
(Створена сторінка: '''Мара, -ри, '''''ж. ''1) Призракъ, привидѣніе. ''Вони ж, бачивши його, що ходить по морю, думали, щ...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мара, -ри, '''''ж. ''1) Призракъ, привидѣніе. ''Вони ж, бачивши його, що ходить по морю, думали, що се мара. ''Єв. Мр. VI. 49. ''Василина з’явилась і счезла, як мара. ''Левиц. ''Що ж се таке? Се не мара, моя се мати і сестра. ''Шевч. 340. 2) Злой духъ, разновидность чорта, обморочивающій людей, затемняющій имъ разсудокъ, чтобы завести ихъ въ опасное мѣсто. Чуб. І. 196. ''Туди мене мара несе, де грають музики. ''Гол. IV. 460. ''Убрався в сажу, як мара. '''''A мара його знає, де він ся подів! '''A чортъ его знаетъ, куда онъ дѣвался! Каменец. у. 3) Сонъ, сновидѣніе, греза. ''Сон мара, Бог віра. ''Ном. № 11345. Чаще во мн. ч.: '''мари'''. ''Ой місяцюмісяченьку! не світи нікому, тільки мойму миленькому, як іде додому. Світи йому вдень і вночі і розганяй мари. ''ЗОЮР. II. 240. У Левицкаго употребл. въ значеніи: мечты. ''Не зросла вона в роскоші. Мари об таких хатах раскішних здались їй пустими. '' | '''Мара, -ри, '''''ж. ''1) Призракъ, привидѣніе. ''Вони ж, бачивши його, що ходить по морю, думали, що се мара. ''Єв. Мр. VI. 49. ''Василина з’явилась і счезла, як мара. ''Левиц. ''Що ж се таке? Се не мара, моя се мати і сестра. ''Шевч. 340. 2) Злой духъ, разновидность чорта, обморочивающій людей, затемняющій имъ разсудокъ, чтобы завести ихъ въ опасное мѣсто. Чуб. І. 196. ''Туди мене мара несе, де грають музики. ''Гол. IV. 460. ''Убрався в сажу, як мара. '''''A мара його знає, де він ся подів! '''A чортъ его знаетъ, куда онъ дѣвался! Каменец. у. 3) Сонъ, сновидѣніе, греза. ''Сон мара, Бог віра. ''Ном. № 11345. Чаще во мн. ч.: '''мари'''. ''Ой місяцюмісяченьку! не світи нікому, тільки мойму миленькому, як іде додому. Світи йому вдень і вночі і розганяй мари. ''ЗОЮР. II. 240. У Левицкаго употребл. въ значеніи: мечты. ''Не зросла вона в роскоші. Мари об таких хатах раскішних здались їй пустими. '' | ||
[[Категорія:Ма]] | [[Категорія:Ма]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | ||
| + | сучасність|підрозділ=Інститут філології}} | ||
Версія за 18:14, 22 листопада 2017
Мара, -ри, ж. 1) Призракъ, привидѣніе. Вони ж, бачивши його, що ходить по морю, думали, що се мара. Єв. Мр. VI. 49. Василина з’явилась і счезла, як мара. Левиц. Що ж се таке? Се не мара, моя се мати і сестра. Шевч. 340. 2) Злой духъ, разновидность чорта, обморочивающій людей, затемняющій имъ разсудокъ, чтобы завести ихъ въ опасное мѣсто. Чуб. І. 196. Туди мене мара несе, де грають музики. Гол. IV. 460. Убрався в сажу, як мара. A мара його знає, де він ся подів! A чортъ его знаетъ, куда онъ дѣвался! Каменец. у. 3) Сонъ, сновидѣніе, греза. Сон мара, Бог віра. Ном. № 11345. Чаще во мн. ч.: мари. Ой місяцюмісяченьку! не світи нікому, тільки мойму миленькому, як іде додому. Світи йому вдень і вночі і розганяй мари. ЗОЮР. II. 240. У Левицкаго употребл. въ значеніи: мечты. Не зросла вона в роскоші. Мари об таких хатах раскішних здались їй пустими.
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
