Відмінності між версіями «До-щенту»
(Створена сторінка: '''До-щенту, '''''нар. ''До основанія, до тла, совершенно. О. 1862. VI. 63. ''І тілько що простяг своє в ...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''До-щенту, '''''нар. ''До основанія, до тла, совершенно. О. 1862. VI. 63. ''І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом’я його | + | ==Словник Бориса Грінченка== |
+ | |||
+ | '''До-щенту, '''''нар. ''До основанія, до тла, совершенно. О. 1862. VI. 63. ''І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом’я його до-щенту обсмалило. ''Греб. 386. ''Налетить, як той вихор нагальний, до-щенту викорчує. ''МВ. I. 138. | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | '''ДО-ЩЕ́НТУ''', присл. 1. Повністю все, все без залишку. Вони поїли все до-щенту, висмоктали кісточки, висьорбали юшку і.. вилизали навіть миску (Коцюб., II, 1955, 23); Фашистський ешелон з танками знищили [партизани] до-щенту! (Мокр., Сто.., 1961, 144); | ||
+ | |||
+ | '''ДО-ЩЕ́НТУ''' 1. Про найбільшу міру, ступінь чого-небудь. Але ти дощенту бідний, Найостанній з голяків (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 242); Ті, хто ще до-щенту не сп'яніли, зацікавлено перезирались (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 74). | ||
+ | |||
+ | '''Словник синонімів''' | ||
+ | ЦІЛКО́М присл. (до кінця; повною мірою), ПО́ВНІСТЮ, АБСОЛЮ́ТНО, ЗО́ВСІМ, ЦІЛКОВИ́ТО, ОСТАТО́ЧНО, СПОВНА́, ТО́ЧНО, ПО́СПІЛЬ, ПРИ́ТЬМОМрозм., ГЕТЬрозм., ГЕТЬ-ЧИ́СТОрозм., КРУГО́Мрозм., НА́СКРІЗЬрозм.; ЗГО́ЛА́діал.; ДО-ЩЕ́НТУ, ДОТЛА́, ДО́ЧИ́СТА розм., ЧИ́СТО розм., НА́ЧИСТО розм. (нічого не залишаючи). [Бережний:] Словом - одне нам тільки зовсім ясно, Гордію, що наш договір поки що цілком виправдовує себе (Є. Кротевич); - Я своє відсидів, - хрипкувато мовив Мусій. - Свою вину спокутував повністю (Є. Гуцало); Темрява створювала враження абсолютно здичавілої пустелі (М. Трублаїні); Качковська пішла спати, зовсім заспокоєна про долю своєї небоги (Леся Українка); Бугай ходив навколо нього пританцьовуючи. Зробивши кілька таких кругів, він цілковито присмирнів, і Павло спокійно відвів його до волярні (Григорій Тютюнник); Ніна.. думала, що хлопець остаточно виправився (О. Донченко); - Не помру я, Яремо, доки сповна не сплачу панам за їхні здирства (П. Кочура); Гостійці своїй я сказувала те, об чім вона питала мене, що вже нас не зовсім, справді, ведмеді з’їли, не поспіль же нас, справді, й простота посягає... (Марко Вовчок); Тільки ж вони непустили нас від себе, поки я притьмом не одужав (Д. Мордовець); А клуню вже всю геть обійняло полум’ям (А. Головко); Чобітки, плахти, намисто, - Все однакове геть-чисто! (Л. Первомайський); Кругом щаслива ти людина: Не залякаєшся грози (П. Грабовський); Наскрізь гуманний, чоловічний - Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто "в поті чола" добуває хліб не тільки собі, але й другим (М. Коцюбинський); Ти згинув, але твоя кров Натхнула до брата любов - І в серце, прибите згола, Відвагу і силу влила (М. Старицький); Вони поїли все дощенту (М. Коцюбинський); Від самого спуску і до церкви - третини села як не було; вигоріло дотла (О. Довженко); Хіба самому написать Таки посланіє до себе Та все дочиста розказать, Усе, що треба, що й не треба (Т. Шевченко); - Ну й чоботи... чисто потрухли... (А. Тесленко); Всі п’ять пальців правої Дмитрової руки були начисто відрубані (В. Козаченко). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | |||
+ | [[Зображення:987879897.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології]] | ||
+ | [[Категорія:До]] | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|jd08Jcam9Io}} | ||
+ | {{#ev:youtube|2gyQDB0sdCM}} | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології]] | ||
+ | |||
[[Категорія:До]] | [[Категорія:До]] |
Версія за 16:10, 22 листопада 2017
Словник Бориса Грінченка
До-щенту, нар. До основанія, до тла, совершенно. О. 1862. VI. 63. І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом’я його до-щенту обсмалило. Греб. 386. Налетить, як той вихор нагальний, до-щенту викорчує. МВ. I. 138.
Сучасні словники
ДО-ЩЕ́НТУ, присл. 1. Повністю все, все без залишку. Вони поїли все до-щенту, висмоктали кісточки, висьорбали юшку і.. вилизали навіть миску (Коцюб., II, 1955, 23); Фашистський ешелон з танками знищили [партизани] до-щенту! (Мокр., Сто.., 1961, 144);
ДО-ЩЕ́НТУ 1. Про найбільшу міру, ступінь чого-небудь. Але ти дощенту бідний, Найостанній з голяків (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 242); Ті, хто ще до-щенту не сп'яніли, зацікавлено перезирались (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 74).
Словник синонімів ЦІЛКО́М присл. (до кінця; повною мірою), ПО́ВНІСТЮ, АБСОЛЮ́ТНО, ЗО́ВСІМ, ЦІЛКОВИ́ТО, ОСТАТО́ЧНО, СПОВНА́, ТО́ЧНО, ПО́СПІЛЬ, ПРИ́ТЬМОМрозм., ГЕТЬрозм., ГЕТЬ-ЧИ́СТОрозм., КРУГО́Мрозм., НА́СКРІЗЬрозм.; ЗГО́ЛА́діал.; ДО-ЩЕ́НТУ, ДОТЛА́, ДО́ЧИ́СТА розм., ЧИ́СТО розм., НА́ЧИСТО розм. (нічого не залишаючи). [Бережний:] Словом - одне нам тільки зовсім ясно, Гордію, що наш договір поки що цілком виправдовує себе (Є. Кротевич); - Я своє відсидів, - хрипкувато мовив Мусій. - Свою вину спокутував повністю (Є. Гуцало); Темрява створювала враження абсолютно здичавілої пустелі (М. Трублаїні); Качковська пішла спати, зовсім заспокоєна про долю своєї небоги (Леся Українка); Бугай ходив навколо нього пританцьовуючи. Зробивши кілька таких кругів, він цілковито присмирнів, і Павло спокійно відвів його до волярні (Григорій Тютюнник); Ніна.. думала, що хлопець остаточно виправився (О. Донченко); - Не помру я, Яремо, доки сповна не сплачу панам за їхні здирства (П. Кочура); Гостійці своїй я сказувала те, об чім вона питала мене, що вже нас не зовсім, справді, ведмеді з’їли, не поспіль же нас, справді, й простота посягає... (Марко Вовчок); Тільки ж вони непустили нас від себе, поки я притьмом не одужав (Д. Мордовець); А клуню вже всю геть обійняло полум’ям (А. Головко); Чобітки, плахти, намисто, - Все однакове геть-чисто! (Л. Первомайський); Кругом щаслива ти людина: Не залякаєшся грози (П. Грабовський); Наскрізь гуманний, чоловічний - Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто "в поті чола" добуває хліб не тільки собі, але й другим (М. Коцюбинський); Ти згинув, але твоя кров Натхнула до брата любов - І в серце, прибите згола, Відвагу і силу влила (М. Старицький); Вони поїли все дощенту (М. Коцюбинський); Від самого спуску і до церкви - третини села як не було; вигоріло дотла (О. Довженко); Хіба самому написать Таки посланіє до себе Та все дочиста розказать, Усе, що треба, що й не треба (Т. Шевченко); - Ну й чоботи... чисто потрухли... (А. Тесленко); Всі п’ять пальців правої Дмитрової руки були начисто відрубані (В. Козаченко).