Відмінності між версіями «Сайдак»
(Створена сторінка: '''Сайдак, -ка, '''''м. ''1) = '''Сагайдак. '''''Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через п...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Сайдак, -ка, '''''м. ''1) = '''Сагайдак. '''''Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. ''Макс. ''Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний. ''К. Іов. 89. 2) Годъ рыболовнаго сака. Вх. Пч. II. 23. | '''Сайдак, -ка, '''''м. ''1) = '''Сагайдак. '''''Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. ''Макс. ''Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний. ''К. Іов. 89. 2) Годъ рыболовнаго сака. Вх. Пч. II. 23. | ||
[[Категорія:Са]] | [[Категорія:Са]] | ||
| + | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | ||
| + | сучасність|підрозділ=Інститут філології}} | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Сайдак (також сагайдак, садака, саадак, сагадак, согодак) - набір кінного озброєння лучника. Складався з лука в налучьях і стріл в сагайдаку (інакше в тулі), а також чохла для сагайдака (тохтуі або тахтуі). Був поширений у тюркских народів, монголів, а також в Росії до XVII століття. | ||
| + | |||
| + | Сайдаком також назвали тільки чехол для лука (налуч, налучник). | ||
| + | |||
| + | Сайдаки часто вкрашались. У Палаті З | ||
| + | брої зберігається шкіряний Сайдак царя Олексія Михайловича, прикрашений шиттям срібними та золотими нитками. Під сайдаком міг носитися підсайдачний ніж. | ||
| + | |||
| + | Аналогом сайдака був скіфський горит. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Saydak221117.jpg|міні|Сайдак царя Олексія Михайловича(Москва, 1673)]] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Saydak221117(2).jpg|міні]] | ||
Версія за 05:46, 22 листопада 2017
Сайдак, -ка, м. 1) = Сагайдак. Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. Макс. Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний. К. Іов. 89. 2) Годъ рыболовнаго сака. Вх. Пч. II. 23. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
Сучасні словники
Сайдак (також сагайдак, садака, саадак, сагадак, согодак) - набір кінного озброєння лучника. Складався з лука в налучьях і стріл в сагайдаку (інакше в тулі), а також чохла для сагайдака (тохтуі або тахтуі). Був поширений у тюркских народів, монголів, а також в Росії до XVII століття.
Сайдаком також назвали тільки чехол для лука (налуч, налучник).
Сайдаки часто вкрашались. У Палаті З брої зберігається шкіряний Сайдак царя Олексія Михайловича, прикрашений шиттям срібними та золотими нитками. Під сайдаком міг носитися підсайдачний ніж.
Аналогом сайдака був скіфський горит.
Ілюстрації
.jpg){kind=link}