Відмінності між версіями «Охайний»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | 1. Старанно, чисто і дбайливо одягнений. ''В тугому комірці, з тяжким портфелем, Охайний, чепурний і мовчазний, Він [М. Коцюбинський] перебув тут вік свій нелегкий Над статистичним ділом невеселим'' (Максим Рильський, II, 1960, 88); ''Разуме прибув з відпустки. Посвіжілий, охайний, штани напрасовані, комірець накрохмалений'' (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 39); | |
| + | // Який любить чистоту; чистий, чепурний. ''Конюх — дід Зінько — охайний воду з присвистом дав'' (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 101); | ||
| + | // Нічим не забруднений; чистий. ''На хлопчикові піонерський шовковий галстук, охайна сорочка, карту зик, полотняні штанці, — все мокре, як хлющ'' (Юрій Яновський, I, 1958, 602); — ''То це у вас на камбузі, товаришу Біленький, зберігається такий охайний посуд? — запитав він, указуючи на чайник'' (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 53). | ||
| + | |||
| + | 2. Чисто, старанно прибраний (про приміщення і т. ін.). ''Осінніми вечорами вона рано світила світло.. і, сидячи у своїй охайній хатинці, часто поглядала на двері'' (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); ''Він.. повісив шинель на цвях і сів на стільчик, з насолодою прислухаючись до тиші і вдихаючи чисте повітря охайного людського житла'' (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 140). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 02:20, 22 листопада 2017
Охайний, -а, -е. 1) Опрятный, чистоплотный. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 439. 2) Очищенный, выхоленный. Зілля моє да охайнеє! Дитя моє да коханеє! Я ж тебе да охаяла, Марусеньку да угаяла. Мет. 229.
Зміст
Сучасні словники
1. Старанно, чисто і дбайливо одягнений. В тугому комірці, з тяжким портфелем, Охайний, чепурний і мовчазний, Він [М. Коцюбинський] перебув тут вік свій нелегкий Над статистичним ділом невеселим (Максим Рильський, II, 1960, 88); Разуме прибув з відпустки. Посвіжілий, охайний, штани напрасовані, комірець накрохмалений (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 39); // Який любить чистоту; чистий, чепурний. Конюх — дід Зінько — охайний воду з присвистом дав (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 101); // Нічим не забруднений; чистий. На хлопчикові піонерський шовковий галстук, охайна сорочка, карту зик, полотняні штанці, — все мокре, як хлющ (Юрій Яновський, I, 1958, 602); — То це у вас на камбузі, товаришу Біленький, зберігається такий охайний посуд? — запитав він, указуючи на чайник (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 53).
2. Чисто, старанно прибраний (про приміщення і т. ін.). Осінніми вечорами вона рано світила світло.. і, сидячи у своїй охайній хатинці, часто поглядала на двері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); Він.. повісив шинель на цвях і сів на стільчик, з насолодою прислухаючись до тиші і вдихаючи чисте повітря охайного людського житла (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 140).
Ілюстрації
|
|
|
|
