Відмінності між версіями «Вередувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Іншими мовами)
Рядок 31: Рядок 31:
 
==Іншими мовами==
 
==Іншими мовами==
  
1.Українсько-англійський словник
+
'''1.Українсько-англійський словник'''
 +
''
 +
to be capricious, to be hard to please; (про дітей) to be naughty''
  
to be capricious, to be hard to please; (про дітей) to be naughty
+
'''2.Українсько-російський словник'''
  
2.Українсько-російський словник
+
''привере́дничать, капри́зничать; фуфы́риться''
 
+
привере́дничать, капри́зничать; фуфы́риться
+
 
   
 
   
3.Українсько-польський словник
+
'''3.Українсько-польський словник'''
  
Wereduwaty. дієсл. – grymasić
+
''Wereduwaty. дієсл. – grymasić''
  
4.Українсько-німецький словник
+
'''4.Українсько-німецький словник'''
  
Launen haben; launenhaft sein
+
''Launen haben; launenhaft sein''
  
5.Українсько- французький словник
+
'''5.Українсько- французький словник'''
  
capricieux  
+
''capricieux''
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==

Версія за 01:13, 22 листопада 2017

Вередувати, -дую, -єш, гл. 1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. ЗОЮР. І. 77. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку. Ном. № 12228. 2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого. Чуб.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВЕРЕДУВАТИ, ую, уєш, недок., без додатка. Виявляти незадоволення, мати примхи. Сходить сонечко — вона [панночка] вередує, і зайде — вередує. І те не добре, й те не до ладу (Марко Вовчок, I, 1955, 16); Банько вередував і не хотів спати, доки не прийде татко й не розповість йому казки (Петро Панч, II, 1956, 254); // без додатка і ким, чим. Перебирати, бути надто вибагливим. І почали вередувать [Жаби]: «Не хочемо! Не треба нам такого! Ходімте Доленьку благать, Щоб короля дала живого» (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 160); На коні сидів [Синявін], як юнак, і, незважаючи на свою огрядність, не вередував кіньми (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 69); // над ким, заст. Знущатися, збиткуватися. До часу над слабим, хто дужчий, вередує (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 45); Чи я коли думала, що та сквасніла стара кокетка буде надо мною вередувати? (Леся Українка, III, 1952, 523). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 328.

"Словопедія" 

-ую, -уєш, недок. , без додатка.Виявляти невдоволення, мати примхи. || без додатка і ким, чим. Перебирати, бути надто вибагливим. || над ким, заст. Знущатися, збиткуватися.

Вередувати, -дую, -єш, гл. 1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. ЗОЮР. І. 77. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку. Ном. № 12228. 2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого. Чуб.

Ілюстрації

Vereduvaty211117.jpg Vereduvaty211117(1).jpg Vereduvaty211117(2).jpg


Медіа

[1]

Іншими мовами

1.Українсько-англійський словник to be capricious, to be hard to please; (про дітей) to be naughty

2.Українсько-російський словник

привере́дничать, капри́зничать; фуфы́риться

3.Українсько-польський словник

Wereduwaty. дієсл. – grymasić

4.Українсько-німецький словник

Launen haben; launenhaft sein

5.Українсько- французький словник

capricieux

Джерела та література

1.http://sum.in.ua/;

2.http://slovopedia.org.ua ;

3.http://hrinchenko.com ;

4.http://eslovnyk.com/ .