Відмінності між версіями «Вередувати»
(→Іншими мовами) |
|||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
==Іншими мовами== | ==Іншими мовами== | ||
− | 1.Українсько-англійський словник | + | '''1.Українсько-англійський словник''' |
+ | '' | ||
+ | to be capricious, to be hard to please; (про дітей) to be naughty'' | ||
− | + | '''2.Українсько-російський словник''' | |
− | + | ''привере́дничать, капри́зничать; фуфы́риться'' | |
− | + | ||
− | привере́дничать, капри́зничать; фуфы́риться | + | |
− | 3.Українсько-польський словник | + | '''3.Українсько-польський словник''' |
− | Wereduwaty. дієсл. – grymasić | + | ''Wereduwaty. дієсл. – grymasić'' |
− | 4.Українсько-німецький словник | + | '''4.Українсько-німецький словник''' |
− | Launen haben; launenhaft sein | + | ''Launen haben; launenhaft sein'' |
− | 5.Українсько- французький словник | + | '''5.Українсько- французький словник''' |
− | capricieux | + | ''capricieux'' |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== |
Версія за 01:13, 22 листопада 2017
Вередувати, -дую, -єш, гл. 1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. ЗОЮР. І. 77. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку. Ном. № 12228. 2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого. Чуб.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВЕРЕДУВАТИ, ую, уєш, недок., без додатка. Виявляти незадоволення, мати примхи. Сходить сонечко — вона [панночка] вередує, і зайде — вередує. І те не добре, й те не до ладу (Марко Вовчок, I, 1955, 16); Банько вередував і не хотів спати, доки не прийде татко й не розповість йому казки (Петро Панч, II, 1956, 254); // без додатка і ким, чим. Перебирати, бути надто вибагливим. І почали вередувать [Жаби]: «Не хочемо! Не треба нам такого! Ходімте Доленьку благать, Щоб короля дала живого» (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 160); На коні сидів [Синявін], як юнак, і, незважаючи на свою огрядність, не вередував кіньми (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 69); // над ким, заст. Знущатися, збиткуватися. До часу над слабим, хто дужчий, вередує (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 45); Чи я коли думала, що та сквасніла стара кокетка буде надо мною вередувати? (Леся Українка, III, 1952, 523). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 328.
"Словопедія"
-ую, -уєш, недок. , без додатка.Виявляти невдоволення, мати примхи. || без додатка і ким, чим. Перебирати, бути надто вибагливим. || над ким, заст. Знущатися, збиткуватися.
Вередувати, -дую, -єш, гл. 1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. ЗОЮР. І. 77. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку. Ном. № 12228. 2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого. Чуб.
Ілюстрації
Медіа
Іншими мовами
1.Українсько-англійський словник to be capricious, to be hard to please; (про дітей) to be naughty
2.Українсько-російський словник
привере́дничать, капри́зничать; фуфы́риться
3.Українсько-польський словник
Wereduwaty. дієсл. – grymasić
4.Українсько-німецький словник
Launen haben; launenhaft sein
5.Українсько- французький словник
capricieux