Відмінності між версіями «Конячина»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
КОНЯЧИ́НА, и, ж., розм. Малий або худий, слабосилий кінь. — Пірнув і я з конячиною та з візком в ту гущавину (Н.-Лев., І, 1956, 58); Конячина дідова, постоявши в задумі кілька хвилин, з власної ініціативи нап’ялась і рушила (Вас., Вибр., 1954, 240); Худа конячина тягла важкий віз (Бойч., Молодість, 1949, 197). | КОНЯЧИ́НА, и, ж., розм. Малий або худий, слабосилий кінь. — Пірнув і я з конячиною та з візком в ту гущавину (Н.-Лев., І, 1956, 58); Конячина дідова, постоявши в задумі кілька хвилин, з власної ініціативи нап’ялась і рушила (Вас., Вибр., 1954, 240); Худа конячина тягла важкий віз (Бойч., Молодість, 1949, 197). | ||
+ | |||
+ | КОНЯЧИ́НА, и, жін., розм. Малий або худий, слабосилий кінь. — Пірнув і я з конячиною та з візком в ту гущавину (Нечуй-Левицький, I, 1956, 58); Конячина дідова, постоявши в задумі кілька хвилин, з власної ініціативи нап'ялась і рушила (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 240); Худа конячина тягла важкий віз (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 197). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 277. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 23:16, 21 листопада 2017
Конячина, -ни, ж. Дрянная лошаденка. Найняв я конячину та потягся аж на довгопільський ярмарок. Левиц. І.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КОНЯЧИ́НА, и, ж., розм. Малий або худий, слабосилий кінь. — Пірнув і я з конячиною та з візком в ту гущавину (Н.-Лев., І, 1956, 58); Конячина дідова, постоявши в задумі кілька хвилин, з власної ініціативи нап’ялась і рушила (Вас., Вибр., 1954, 240); Худа конячина тягла важкий віз (Бойч., Молодість, 1949, 197).
КОНЯЧИ́НА, и, жін., розм. Малий або худий, слабосилий кінь. — Пірнув і я з конячиною та з візком в ту гущавину (Нечуй-Левицький, I, 1956, 58); Конячина дідова, постоявши в задумі кілька хвилин, з власної ініціативи нап'ялась і рушила (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 240); Худа конячина тягла важкий віз (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 197). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 277.