Відмінності між версіями «Розбишака»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | =Словник Бориса Грінченка= | + | ==Словник Бориса Грінченка== |
'''Розбишака, -ки, '''''м. ''Разбойникъ, буянъ. ''Називають мене бурлакою, а мого товариша розбишакою. ''Чуб. ''Яка ж ватага розбишак! ''Котл. Ен. І. 16. | '''Розбишака, -ки, '''''м. ''Разбойникъ, буянъ. ''Називають мене бурлакою, а мого товариша розбишакою. ''Чуб. ''Яка ж ватага розбишак! ''Котл. Ен. І. 16. | ||
[[Категорія:Ро]] | [[Категорія:Ро]] | ||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
| − | =Сучасні словники= | + | ==Сучасні словники== |
| − | === | + | ===[http://sum.in.ua/s/rozbyshaka Академічний тлумачний словник(1970-1980)]=== |
| − | [http://sum.in.ua/s/rozbyshaka | + | РОЗБИША́КА, и, розм. |
1. чол. Те саме, що розбійник 1. — Ой, лишенько ... бабусю.. Я з хутора... розбишаки були... всіх побили... порізали... (Панас Мирний, I, 1949, 412); Там скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, летить по вітру: усюди розбишаки шукали грошей, усе пороли, розкидали (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 175); [Яким:] Хоч думали розбишаки, що вбили мене, та шабля якось навскоси вдарила, тільки поранила,.. (Борис Грінченко, II, 1963, 542); * У порівняннях. — Поріже [чоловік] отут нас. Бач, який він страшний, як розбишака (Панас Мирний, I, 1954, 274); | 1. чол. Те саме, що розбійник 1. — Ой, лишенько ... бабусю.. Я з хутора... розбишаки були... всіх побили... порізали... (Панас Мирний, I, 1949, 412); Там скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, летить по вітру: усюди розбишаки шукали грошей, усе пороли, розкидали (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 175); [Яким:] Хоч думали розбишаки, що вбили мене, та шабля якось навскоси вдарила, тільки поранила,.. (Борис Грінченко, II, 1963, 542); * У порівняннях. — Поріже [чоловік] отут нас. Бач, який він страшний, як розбишака (Панас Мирний, I, 1954, 274); | ||
// Уживається як лайливе слово. — Став бурмистер їх докоряти, злодіяками, розбишаками взивати (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 176); | // Уживається як лайливе слово. — Став бурмистер їх докоряти, злодіяками, розбишаками взивати (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 176); | ||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
// перен. Той, що б'ється (про птахів). Стріла [ворона] півня Розбишаку — Пісняра — І чкурнула, Дременула Із двора (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 67); Горобці оглушливо цвірінчали, радіючи сонячному дню.. — Х-у-р-р-р! — І зграя сірих розбишак з цвірінчанням знялася в повітря (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 74). | // перен. Той, що б'ється (про птахів). Стріла [ворона] півня Розбишаку — Пісняра — І чкурнула, Дременула Із двора (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 67); Горобці оглушливо цвірінчали, радіючи сонячному дню.. — Х-у-р-р-р! — І зграя сірих розбишак з цвірінчанням знялася в повітря (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 74). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 609. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 609. | ||
| − | === | + | ===[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/153417/%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%88%D0%B0%D0%BA%D0%B0 Український тлумачний словник]=== |
| − | [https://ukrainian_explanatory.academic.ru/153417/%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%88%D0%B0%D0%BA%D0%B0 | + | розбишака |
-и, розм. | -и, розм. | ||
1) ч. Те саме, що розбійник 1). || Уживається як лайливе слово. || перен. Той, хто чинить насильство над ким-небудь, пригноблює когось. | 1) ч. Те саме, що розбійник 1). || Уживається як лайливе слово. || перен. Той, хто чинить насильство над ким-небудь, пригноблює когось. | ||
2) ч. і ж. Той, хто любить бешкетувати, пустувати. || перен. Той, що б'ється (про птахів). | 2) ч. і ж. Той, хто любить бешкетувати, пустувати. || перен. Той, що б'ється (про птахів). | ||
| − | === | + | ===[https://xn--h1aaldafs6o.xn--j1amh/%D0%A0/%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%88%D0%B0%D0%BA%D0%B0 Синоніми.укр]=== |
| − | + | Слово розбишака має наступні синоніми: | |
1)розбійник 2)грабіжник 3)розбіяка 4)бандит 5)харциз (малий) | 1)розбійник 2)грабіжник 3)розбіяка 4)бандит 5)харциз (малий) | ||
Версія за 20:35, 21 листопада 2017
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Розбишака, -ки, м. Разбойникъ, буянъ. Називають мене бурлакою, а мого товариша розбишакою. Чуб. Яка ж ватага розбишак! Котл. Ен. І. 16.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник(1970-1980)
РОЗБИША́КА, и, розм. 1. чол. Те саме, що розбійник 1. — Ой, лишенько ... бабусю.. Я з хутора... розбишаки були... всіх побили... порізали... (Панас Мирний, I, 1949, 412); Там скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, летить по вітру: усюди розбишаки шукали грошей, усе пороли, розкидали (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 175); [Яким:] Хоч думали розбишаки, що вбили мене, та шабля якось навскоси вдарила, тільки поранила,.. (Борис Грінченко, II, 1963, 542); * У порівняннях. — Поріже [чоловік] отут нас. Бач, який він страшний, як розбишака (Панас Мирний, I, 1954, 274); // Уживається як лайливе слово. — Став бурмистер їх докоряти, злодіяками, розбишаками взивати (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 176); // перен. Той, хто чинить насильство над ким-небудь, пригноблює когось. Була вона грозою для розбишак, німецьких [фашистських] загарбників, ота білявенька, чи, може, чорнява, а то й русява дівчинка (Остап Вишня, I, 1956, 326); Треба знов було йти [в ліс]. Звісно, треба... Та як? Хлопець в хаті і жінка недужа, І не вкритись ніде від отих розбишак [фашистів], І женуть на роботу, і стужа... (Леонід Первомайський, II, 1958, 279). 2. чол. і жін. Той, хто любить бешкетувати, пустувати. Пригадався Артем — малим хлопцем. Отакий і ріс при батькові — завзятий, цікавий до всього, добрий та ласкавий, тільки розбишака великий. Скільки доводилось батькам вислухувати скарг на нього (Андрій Головко, II, 1957, 507); Поміж них [хлопців] розбишака Зінько — завжди жовторотими пташатами набито кишені в нього (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 13); З сумовитим усміхом простягнула волошки Марисі: — Це вам... За те, що клопочетесь моїм розбишакою... (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 157); — Ну скажи мені, що з тебе вийде, з розбишаки такої? — запитувала Ірина Михайлівна (В ім'я Вітчизни, 1954, 7); // перен. Той, що б'ється (про птахів). Стріла [ворона] півня Розбишаку — Пісняра — І чкурнула, Дременула Із двора (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 67); Горобці оглушливо цвірінчали, радіючи сонячному дню.. — Х-у-р-р-р! — І зграя сірих розбишак з цвірінчанням знялася в повітря (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 74). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 609.
Український тлумачний словник
розбишака -и, розм. 1) ч. Те саме, що розбійник 1). || Уживається як лайливе слово. || перен. Той, хто чинить насильство над ким-небудь, пригноблює когось. 2) ч. і ж. Той, хто любить бешкетувати, пустувати. || перен. Той, що б'ється (про птахів).
Синоніми.укр
Слово розбишака має наступні синоніми:
1)розбійник 2)грабіжник 3)розбіяка 4)бандит 5)харциз (малий)
6)задерій 7)шибеник 8)шибайголова 8)с. бешкетник 9)паливода 10)гайдабура
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний тлумачний словник(1970-1980)
