Відмінності між версіями «Циганя»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
Поточна версія на 18:23, 21 листопада 2017
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЦИГАНЯ, яти, сер. Те саме, що циганча. Тижні минають, як стоїть йому циганя перед душею. І він бачить його, як тогді стояло... в мізерній одежині... (Ольга Кобилянська, I, 1956, 539); Сидить мале циганя, коня виїжджає, А старий — його й коня Нагайкою крає (Степан Руданський, Тв., 1959, 261). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 210.
Ілюстрації
