Відмінності між версіями «Капшук»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[гаман.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[гаман.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[гаман2.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[гаман2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[гаман3.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[гаман3.jpg|x140px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 18:30, 21 листопада 2017
Капшук, -ка, м. 1) Кошелекъ. Повнісінький капшук золота і срібла. Стор. Бря́знути капшуком. Дать денегъ, раскошелиться. Брязнув капшуком перед владикою, той і вимудрував щось на Сомка. К. ЧР. 26. 2) мн. Раст. Земляника, Fragaria vesca L, a также и клубника, Fragaria collina L. Подольск. г. ЗЮЗО. I. 123. Ум. Капшучок. Не находив ти часом у себе... капшучка із грішми? Де ж то! Найшла моя жінка... ми гроші забрали, а капшук викинули. Рудч. Ск. II. 144.
Сучасні словники
КАПШУ́К, а, чол.
1. Гаман у формі торбинки, що затягується шнурочком. Витяг з кишені капшук червінців і поклав на стіл (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 22); [Золотницький:] Я дам тобі цей капшук, — в йому повно грошей (Борис Грінченко, II, 1963, 547); Він повагом добув з кишені свій здоровенний капшук з тютюном (Олесь Гончар, II, 1959, 176); * У порівняннях. Найбільше мене непокоїли мої штани, які зовсім вигоріли на сонці й стали рудими, а на колінах відстовбурчувалися, як капшуки (Олесь Донченко, VI, 1957, 241).
2. перен., ірон., жарт. Про маленьку дитину, підлітка. — Ах ти, капшук! як ти смієш дражнитись з свого начальства? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 376).
3. перев. мн., розм. Набряки під очима або взагалі на обличчі. Слова у нього.., здається, викочуються десь з-під поморщених капшуків підборіддя (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 199).
Ілюстрації
x140px | x140px | x140px |