|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | '''Дріботуха, -хи, '''''ж. ''Говорунья, болтунья. ''Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! ''Новомоск. у. | | '''Дріботуха, -хи, '''''ж. ''Говорунья, болтунья. ''Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! ''Новомоск. у. |
| | [[Категорія:Др]] | | [[Категорія:Др]] |
| − | Дріботуха- це та, що дуже швидко і багато говорить.
| |
| − | Дріботуха- іменник жіночого роду
| |
| − | Синоніми до слова «дріботуха»- тарато́ра, тарато́рка, трещо́тка.
| |
| − | Словник відмінків
| |
| − | відмінок однина множина
| |
| − | називний дріботу́ха дріботу́хи
| |
| − | родовий дріботу́хи дріботу́х
| |
| − | давальний дріботу́сі дріботу́хам
| |
| − | знахідний дріботу́ху дріботу́х
| |
| − | орудний дріботу́хою дріботу́хами
| |
| − | місцевий на/у дріботу́сі на/у дріботу́хах
| |
| − | кличний дріботу́хо дріботу́хи
| |
| − |
| |
| − | ДРІБОТІТИ, очу, оти́ш і ДРІБОТАТИ, очу, очеш, недок., розм.
| |
| − | 1. Швидко перебираючи ногами, йти дрібними частими кроками; тюпати. Підгодовані коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 42); Плавно дибав каліка на ..милицях, а за калікою дріботить босими ніжками дитина (Олександр Довженко, I, 1958, 33); Катерина, дрібочучи босими ногами по гострому камінні, ледве-ледве встигала за ним (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 96);
| |
| − | // Танцювати, часто перебираючи та пристукуючи ногами. Одарка не втерпіла й пішла дріботіти козачка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 66).
| |
| − | 2. Часто й ритмічно вдаряючи по чому-небудь, створювати відповідні звуки. Дріботів у шибки осінній дощ (Натан Рибак, Опов., 1949, 13); Іде громохко поїзд під уклін і дріботять колеса над мостами (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 217); Осколки дріботять та риють землю довкола... (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 154).
| |
| − | 3. Говорити дуже швидко, скоромовкою. — Кажу тобі, — витратився й витрусився до останньої гривні, ні шага за душею нема: хоч в домовину лягай, — дріботів дід Грицай (Нечуй-Левицький, II, 1956, 205).
| |
| − | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 416.
| |
| − | ДРІБОТІТИ
| |
| − | дріботіти - дієслово, недоконаний вид, II дієвідміна
| |
| − | ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
| |
| − | ОДНИНА МНОЖИНА
| |
| − | 1 особа дрібочу дріботимо
| |
| − | 2 особа дріботиш дріботите
| |
| − | 3 особа дріботить дріботять
| |
| − | МАЙБУТНІЙ ЧАС
| |
| − | ОДНИНА МНОЖИНА
| |
| − | 1 особа дріботітиму дріботітимемо
| |
| − | 2 особа дріботітимеш дріботітимете
| |
| − | 3 особа дріботітиме дріботітимуть
| |
| − | МИНУЛИЙ ЧАС
| |
| − | ОДНИНА МНОЖИНА
| |
| − | Чоловічий рід дріботів дріботіли
| |
| − | Жіночий рід дріботіла
| |
| − | Середній рід дріботіло
| |
| − | НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
| |
| − | ОДНИНА МНОЖИНА
| |
| − | 1 особа дріботімо
| |
| − | 2 особа дріботи дріботіть
| |
| − | ДІЄПРИСЛІВНИК
| |
| − | Теперішній час дріботячи
| |
| − | Минулий час дріботівши
| |
| − | Дрібот́ун, -на, м. Говорунъ, много и быстро говорящій, болтунъ.Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий). Сим. 199.
| |
| − | ДРІБОТУН
| |
| − | дріботун - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна
| |
| − | ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
| |
| − | називний дріботун дріботуни
| |
| − | родовий дріботуна дріботунів
| |
| − | давальний дріботунові, дріботуну дріботунам
| |
| − | знахідний дріботуна дріботунів
| |
| − | орудний дріботуном дріботунами
| |
| − | місцевий на/у дріботуні, дріботунові на/у дріботунах
| |
| − | кличний дріботуне дріботуни
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | Дріботу́ха, -хи, ж. Говорунья, болтунья.
| |
| − | Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче!
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | Дрібота́ння, -ня, с. Неразборчивая болтовня скороговоркой. Таке якесь дріботання в його, що я й не розберу, що він і росказує.
| |
| − | ДРІБОТАННЯ
| |
| − | дріботання - іменник, середній рід, неістота, II відміна
| |
| − | ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
| |
| − | називний дріботання дріботання
| |
| − | родовий дріботання дріботань
| |
| − | давальний дріботанню дріботанням
| |
| − | знахідний дріботання дріботання
| |
| − | орудний дріботанням дріботаннями
| |
| − | місцевий на/у дріботанні на/у дріботаннях
| |
| − | кличний дріботання дріботання
| |
