Відмінності між версіями «Хляґа»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 92. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 92. | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 14:55, 21 листопада 2017
Хляґа, -ґи, ж. Слякоть, дождливая погода. Мнж. 193. Як його їхати, як отака хляґа буде? Канев. у. Під дощ, під шквирю, хлягу. Мкр. Г. 51.
Зміст
Сучасні словники
ХЛЬО́РА, и, жін., діал. Биття, шмагання. ♦ Давати хльору кому — бити, шмагати кого-небудь. Всім старшинам тут без розбору, Панам, підпанкам і слугам Давали в пеклі обруд хльору, Всім по заслузі, як котам (Іван Котляревський, I, 1952, 136). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 92. Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
