|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | '''Йно, '''''нар. ''= '''Іно. '''''Не буду казати, йно дуду мовчати. ''Грин. III. 397. | | '''Йно, '''''нар. ''= '''Іно. '''''Не буду казати, йно дуду мовчати. ''Грин. III. 397. |
| − | ==Сучасні словники==
| |
| − | '''ІНО (ЙНО)''', діал.
| |
| − | 1. присл. Тільки, лише. Не уродить сова сокола — іно таке, як сама... (Номис, 1864, № 7152); — А скільки ж то, боже мій, бачив я таких, що в них іно скибочка того поля, а сім'я велика... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 109).
| |
| − | 2. спол. Тільки, як тільки. — Іно я наклала в тарілку пирогів і взялась сметану збирати, аж і паннунця над'їхали (Іван Франко, III, 1950, 431); Завтра, іно розвидниться, встане Харитя, нагодує маму.., візьме серп і піде в поле (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 15).
| |
| − | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
| |
| − | сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
| |
| | [[Категорія:Йн]] | | [[Категорія:Йн]] |
Версія за 14:25, 21 листопада 2017
Йно, нар. = Іно. Не буду казати, йно дуду мовчати. Грин. III. 397.
