|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | '''Словесний, -а, -е. '''Словесный. ''Хто з ним на прю словесну стане. ''К. Іов. 19. | | '''Словесний, -а, -е. '''Словесный. ''Хто з ним на прю словесну стане. ''К. Іов. 19. |
| − |
| |
| − | ==Тлумачний словник==
| |
| − | 1. Прикм. до '''слово''' 1. У своїх поглядах на мову, а також у практичному застосуванні словесного матеріалу Панас Мирний виступав продовжувачем шевченківських традицій (Курс історії української літературної мови, 1, 1958, 460); В творчості Тичини 30—40-х років кількість словесних новотворів помітно вменшується (Історія української літератури, II, 1956, 369); * Образно. Як пшениця зріє на ниві і складається у копи і скирти, так і воно, те насіння, запавши у серце й думку, зріє словесним колосом і складається у народні оповідання й легенди (Олекса Стороженко, I, 1957, 99).
| |
| − |
| |
| − | 2. Який здійснюється за допомогою слів. В дальній кімнаті, за оббитими дверима, знову продовжили словесне змагання два голоси: низький, вмирливий, і високий, напосідливий (Анатолій Хорунжий, Місто.., 1962, 57); Зрозуміло, що макаронізми як словесний прийом гумору не мають народного джерела і виникають на книжно-літературному ґрунті (Мовознавство, IV-V, 1947, 26);
| |
| − | // Який змальовується, передається за допомогою слова. «Тиха украинская ночь..» ..Вступ цей є одною з верховин словесного пейзажу в світовій літературі (Максим Рильський, X, 1962, 33); Деякі висновки Потебні, стосовні мови взагалі, плідні і для літературознавства, для розуміння процесу створення словесного образу в поезії (Радянське літературознавство, 2, 1961, 48);
| |
| − | // Текстовий (на відміну від музичного). Не припинялася робота над українською народною словесною і музичною творчістю та народним побутом і в тяжкі роки Великої Вітчизняної війни (Народна творчість та етнографія, 1, 1957, 6); Зауважимо, до речі, що цитати із дум та в пісень без музичного їх оформлення, тобто без мелодії, а в думах ще й без супроводу кобзи, багато втрачають. Загалом кажучи, словесні тексти пісень і дум завжди треба записувати і дуже бажано демонструвати разом з їх музикою (Максим Рильський, IX, 1962, 205);
| |
| − | // Не закріплений письмово; усний. Словесна обіцянка.
| |
| − |
| |
| − | 3. Стос. до словесності (у 1—3 знач.). Всі видатні російські і українські художники слова першої половини XX ст. вчилися у М. Горького не лише словесної майстерності, але насамперед методу художнього відтворення дійсності (Історія української літератури, II, 1956, 440); Поезія за природою своєю є найстислішим, найвиразнішим видом словесного мистецтва (Літературна газета, 12.I 1962, 2).
| |
| − | [http://sum.in.ua/s/slovesnyj]
| |
| − |
| |
| − | ==Орфографічний словник==
| |
| − | {| class="wikitable"
| |
| − | |-
| |
| − | ! Відмінок !! Чол. рід !! Жін. рід !! Сер. рід !! Множина
| |
| − | |-
| |
| − | | Називний || словесний || словесна|| словесне|| словесні
| |
| − | |-
| |
| − | | Родовий || словесного|| словесної|| словесного|| словесних
| |
| − | |-
| |
| − | | Давальний || словесному|| словесній|| словесному|| словесним
| |
| − | |-
| |
| − | | Знахідний || словесний, словесного|| словесну|| словесне|| словесні, словесних
| |
| − | |-
| |
| − | | Орудний || словесним|| словесною|| словесним|| словесними
| |
| − | |-
| |
| − | | Місцевий || словесному, словеснім|| словесній|| словесному, словеснім|| словесних
| |
| − | |}
| |
| − | [http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%CB%CE%C2%C5%D1%CD%C8%C9]
| |
| − |
| |
| − | ==Словник синонімів==
| |
| − | У́СНИЙ (не письмовий), СЛОВЕ́СНИЙ, ВЕРБА́ЛЬНИЙ. Усна заява; Застосування тільки одного словесного (вербального) методу змушує учнів вдаватися до механічного заучування (з посібника); Вербальна нота.
| |
| − | [https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9#%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D0%B2]
| |
| − |
| |
| − | ==Словесний наголос==
| |
| − | 1) Різновид наголосу, виділення складу в слові посиленням артикуляції, збільшенням тривалості та зміною висоти голосового тону. У фонетичному плані розрізняють С. н.: за силою видихування — силовий (динамічний, експіраторний, або видиховий), за висотою тону — музикальний (музичний, мелодичний, тонічний, або тоновий), за тривалістю звука — кількісний (довготний, або квантитативний). У морфологіч. плані залежно від фіксації на якомусь складі слова розрізняють С. н. постійний (зв'язаний, стійкий, або фіксований) і вільний (нефіксований), а за можливістю переходу з одного складу на інший — сталий (нерухомий) і рухомий. У багатоскладових, передусім у складних словах, крім головного наголосу, є ще й побічний, другорядний (правобережний). У фонологічному плані С. н. виконує змісто- й форморозрізнювальну (замок — замок, руки — руки), кульмінативну (забезпечує єдність слова) та ін. функції.
| |
| − |
| |
| − | 2) Знак, яким передають С. н. на письмі
| |
| − | [http://leksika.com.ua/10510517/ure/slovesniy_nagolos]
| |
| − |
| |
| − | ==Словесний портрет==
| |
| − | Словесний портрет — це метод опису людини з метою її ідентифікації за ознаками зовнішності. Словесний портрет як єдиний метод класифікації та опису зовнішніх ознак людини з метою розшуку і ототожнення був розроблений наприкінці ХІХ ст. А. Бертільйоном (Франція) і удосконалювався потім іншими криміналістами. Застосовується в оперативно-розшуковій, слідчій і експертній практиці.
| |
| − |
| |
| − | Головними принципами словесного портрета є повнота і систематичність опису. Принцип повноти полягає в докладному описі зовнішньої анатомії, функціональних ознак (постава, хода, жестикуляція, міміка, мовлення, манера поведінки) і одягу. Принцип систематичності означає:
| |
| − | 1) певну черговість опису окремих груп зовнішніх ознак;
| |
| − | 2) послідовність опису кожної групи зовнішніх ознак за правилом «від загального — до окремого», «зверху донизу»;
| |
| − | 3) обов’язкове використання спеціальної термінології.
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:Slovesni191117.gif|мини|Портрети]]
| |
| − |
| |
| − | Словесний портрет використовується для:
| |
| − | 1) розшуку невідомих злочинців за їх прикметами;
| |
| − | 2) розшуку осіб, які переховуються від слідства і суду, втекли з місць позбавлення волі;
| |
| − | 3) розшуку безвісти зниклих осіб;
| |
| − | 4) встановлення загиблих осіб за неупізнаними трупами;
| |
| − | 5) перевірки осіб, заарештованих на слідстві, у суді, у місцях виконання покарань;
| |
| − | 6) проведення впізнання живих осіб і трупів;
| |
| − | 7) проведення огляду;
| |
| − | 8) експертизи фотозображень з метою ототожнення особи;
| |
| − | 9) перевірки документів, що посвідчують особу;
| |
| − | 10) проведення оперативно-розшукових заходів.
| |
| − | [http://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/KNIGI/1_DISKI/KRIM/html/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0_12.htm]
| |
| − |
| |
| | [[Категорія:Сл]] | | [[Категорія:Сл]] |
